Zamansız Ağrılar - Da Poet

Şimdi kanserden mi sakınayım nelerden yakınayım

Ömürden ayrı takılayım bırak biraz da bakınayım

Ne var ne yoksa bana ayıp insanlık bana kayıp

Büyük bir boşluk araladım büyük soğuk bir aradayım

İnanmazsan inanma bende inanmam bana

İki satırın sahibiyim başka da mülk arayamam

İzahı yok ne var ki anlamsız da yaşayamam

Ruhumdan ayrı taşıyamam bu yük benimle aşınamaz

Dilimde cümlelerim cebimde şarkılar

Yerimde bugün ben değil bir başka kaygı var

Bu zehre tutuldum yavaş yavaş tükendi mantığım

Gelecek dört duvar tabi çıkamam korkudan

Zamansız ağrılar bedenden ayrılar

Nedense bende depresif bir anın ayrı hatrı var

Gürültü sürdüler bu kez namlunun ağzına

Şakakta patlatınca belki varılacaktır yarına

Korku yankı düşünmek bir anlık

Düşünmekten arda kalan zamanın daraldı

Yorgun cansız koşamıyorsun artık

Koşmak için çıktığın yolun çoktan kapandı

Bu dev bir yanlış en başında haksız

Ansızın kafanda tek soru ve kaldın yalnız

Bir zamanlar başımda gölgeler ve sesler

Durmadan konuştu benimle uyumadan bu yüzler

Hep bu yüzden torbalar gözaltı mesken

Tam bu yüzden korkutur yavan teselli

Tamda geçti derken aniden bir anda geldi

Dönmek istemiyorum oraya gördüğüm günden beri

Bir '96 yazı bir '93 kışı

Öyle bir geçer ki bak anlamazsın ışık hızı

Bir yerde susmam bir yerde dur demem gerekli

Fakat tepemdeler gölgeler tükenmedim

Sabırla bekledim bir anda taş kesildim

Görmeseydim elbet işte böyle söylemezdim

Akşamın bir vakti yankı duymak istemezdim

Duymasaydın aslanım ben mi sana uyan dedim

Korku yankı düşünmek bir anlık

Düşünmekten arda kalan zamanın daraldı

Yorgun cansız koşamıyorsun artık

Koşmak için çıktığın yolun çoktan kapandı

Kimse ses vermedi duvarlara bağırdım

Yolumu çizdim karlar saçlarıma takıldı

Sevmediklerim sevdi sevdiklerim darıldı

Hendrix gitarına DP satırlara sarıldı hep

Işığı karanlıktan çalan bendim

Saatler göğsüme mermi gibi ilerlerdi

Hesabını veririm her şeyin

Gerçeği yalancıların selinden tutup çekerdi ellerim

Hep kaçarım sevmeyi bilmeyenlerin ordusundan

Kalpleri yosun kanları zift akar tortusuyla

Gözleri bakar ama görmez onca ihtişamı

Hala özgürlüğe karanlıklarla firarım

İnadım gardaşım konyak iç cepte sırdaşım

Cephaneler taşı sesime biraz daha yaklaşıp

Önüme düş tükendik ama henüz yok olmadık

Bir çığlık gelir elbet sükunetimin sonrası

Susadım canıma hayat çölünde

Hatıra akıp gider gözümden

Aşılacak Everestler önümde

Bazen ayaklarım gitmez ne kadar istesem de

Susadım canıma hayat çölünde

Hatıra akıp gider gözümden

Yenilecek ordular var önümde

DP yak bu kez, süngün olsun satır kelime kafiye

Korku yankı düşünmek bir anlık

Düşünmekten arda kalan zamanın daraldı

Yorgun cansız koşamıyorsun artık

Koşmak için çıktığın yolun çoktan kapandı

Чи варто мені уникати раку, про що мені хвилюватися?

Дозволь мені потусуватися з життям і дай мені подивитися

Що зі мною, сором мені, людяність для мене втрачена

Я відкрив велику щілину, я разом у великій застуді

Якщо ти мені не віриш, не вір мені.

Я володію двома рядами, іншої власності шукати не можу

Пояснення немає, але я не можу жити без сенсу

Я не можу віднести його від душі, цей вантаж не можна носити з собою

Мої слова на мові, пісні в кишені

На моєму місці сьогодні є інша турбота, а не я.

Я потрапив у цю отруту, моя логіка потихеньку вичерпується

Наступні чотири стіни, звісно, ​​не можу вийти зі страху

Несвоєчасні болі покидають тіло

Чомусь у мене окремий спогад про депресивний момент

Цього разу вони вбили шум у дуло ствола

Можливо, завтрашній день буде досягнутий, коли ти подунеш у скроню

Страх на мить повторює думки

Ваш час на роздуми короткий

Не можна бігати втомленим без життя

Шлях, яким ти йшов, уже закритий

Це гігантська помилка, це несправедливо в першу чергу

Раптом у твоїй голові виникає лише одне питання, і ти залишаєшся сам

Колись давно тіні і голоси в моїй голові

Ці обличчя розмовляли, не перестаючи спати зі мною

Тому сумки завжди є місцем ув’язнення

Саме тому це лякає посередньою втіхою

Тільки коли я сказав, що це пройшло, це сталося раптом

Я не хочу туди повертатися з того дня, як побачив це

Літо 96-го, зима 93-го

Це пройде так, що ви не зрозумієте швидкість світла

Я маю десь мовчати, десь треба сказати зупинись

Але вони наді мною, я не з тіні

Я терпляче чекав і раптом перетворився на камінь

Якби я цього не бачив, звичайно, я б так не сказав.

Я б не хотів чути відлуння ввечері

Якби ти не чув, мій леве, чи я сказав прокидайся?

Страх на мить повторює думки

Ваш час на роздуми короткий

Не можна бігати втомленим без життя

Шлях, яким ти йшов, уже закритий

Ніхто не видав жодного звуку, який я кричав на стіни

Я намалював дорогу, сніг застряг у волоссі

Моя антипатія любив моїх близьких образився

Хендрікс завжди обіймав свої гітарні DP лінії

Я був тим, хто вкрав світло з темряви

Години пролетіли б, як кулі в моїх грудях

Я даю звіт про все

Мої руки витягували правду з потоку брехунів

Я завжди тікаю від армії тих, хто не вміє любити

Їхні серця з моховою кров'ю, з смоляним мулом

Його очі дивляться, але не бачать усієї пишності

Я все ще біжу до волі з темрявою

Я впертий, коньяк у внутрішній кишені, моя довірена особа

Пронеси боєприпаси трохи ближче до мого голосу

У нас закінчилися мрії, але ми ще не пішли

Напевно, після мого мовчання лунає крик

Я спраглий життя в пустелі життя

Спогад випливає з моїх очей

Переді мною потрібно перетнути Еверест

Іноді мої ноги не відходять, як би я не хотів

Я спраглий життя в пустелі життя

Спогад випливає з моїх очей

У мене є армії, які потрібно перемогти

DP спалити цього разу, отримати багнет рядка слово риму

Страх на мить повторює думки

Ваш час на роздуми короткий

Не можна бігати втомленим без життя

Шлях, яким ти йшов, уже закритий