Passion Blanche - Claude Barzotti

Et tu parles et tu parles de cette passion blanche

Qui crache sur ta vie, qui pourrit tes dimanches

Cette araignée de mort et qui te mord le bras

Qui t’envoûte et t’endort et qui se rit de toi

Lorsque tu la repousses

Tu me dis que tes jours sont obscures, très obscures

Et qu’elle fait de tes nuits de terribles nuits blanches

Tu ne comprends plus rien, ni le mal ni le bien

Et dire qu’autrefois est-ce que tu t’en souviens?

Tu aimais les dimanches

Moi je te tends les mains

Accroche-toi

Ne sombre pas

Décroche-moi les bras

Lorsqu’elle te fait dormir

Dormir plutôt que vivre

Et qu’elle mène en bateau ton triste bateau ivre

Moi je veux t’arracher à cette passion blême

Qui fait que je te hais tout autant que je t’aime

Et je te montrerai les torrents les tempêtes

Les soirées amicales, le vrai sens de la fête

Moi je veux t’arracher à cette passion blême

Qui fait que je te hais tout autant que je t’aime

Et tu parles et tu parles de cette passion blanche

Et tu dis ta passion pour dire ton enfer

Les remords, les horreurs, les étoiles à l’envers

Cette fiancée stupide qui te meurtrit le coeur

Sous ses baisers de fer

Et tu parles et tu parles de ces plaisirs obscurs

Ces rêves allumés, ces douleurs et ces murs

De ton sang menacé au bout de tes délirs

Et de ce châtiment comme une meurtrissure

Qui naît de tes plaisirs

RETOUR AU REFRAIN (1 fois)

Tu me dis que chanter, chanter n’est pas une arme

Et que tes paradis se moquent des alarmes

Ta morne volupté te prend comme une proie

Quand tu crèves à ses pieds faudrait que tu te voies

Faudrait que tu me croies

А ти говориш і говориш про ту білу пристрасть

Хто плює на твоє життя, хто гниє твої неділі

Той павук смерті, що кусає твою руку

Хто вас приворожує і присипляє, і хто з вас сміється

Коли ти відштовхнеш її

Ти кажеш мені, що твої дні темні, дуже темні

І вона робить твої ночі жахливими безсонними ночами

Ти вже нічого не розумієш, ні зла, ні добра

І скажи, що колись пам'ятаєш?

Ти любив неділю

Я простягаю тобі руки

тримайся

Не темніти

Відчепи мені руки

Коли вона покладе тебе спати

спати, а не жити

І нехай вона пливе на вашому сумному п’яному човні

Я хочу відірвати тебе від цієї блідої пристрасті

Це змушує мене ненавидіти тебе так само сильно, як я люблю тебе

І я покажу тобі потоки штормів

Дружні вечори, справжній сенс вечірки

Я хочу відірвати тебе від цієї блідої пристрасті

Це змушує мене ненавидіти тебе так само сильно, як я люблю тебе

А ти говориш і говориш про ту білу пристрасть

І ти кажеш свою пристрасть сказати своє пекло

Докори сумління, жахи, зірки догори ногами

Та дурна наречена, яка розбиває твоє серце

Під його залізними поцілунками

І ти говориш і говориш про ті темні насолоди

Ці освітлені мрії, ці болі і ці стіни

Твоєї крові загрожує наприкінці твого марення

І від цієї кари як синець

Який народжується з твоїх насолод

НАЗАД ДО ПРИСПІВ (1 раз)

Ти мені кажеш спів, спів не зброя

І твої раї сміються з тривог

Ваша нудна ласолюбство захоплює вас, як здобич

Коли ти помреш біля його ніг, ти повинен побачити себе

Ви повинні мені повірити