Подъезд - Клавдия Шульженко, Борис Мандрус, Юлия Фирсова

Много вёрст и дорог я измерил,

Много видел диковинных мест…

Я к тебе на минутку,

Объятия-двери

Распахни предо мною, подъезд!

Здесь моё когда-то детство

Вниз съезжало по перилам

И с мальчишкою соседским,

Притаясь впотьмах, курило.

Здесь, по лестнице покатой,

Детство в школу торопилось,

А потом ушло куда-то

И назад не воротилось.

Люди мимо идут без оглядки, —

Нелегко меня стало узнать…

Разреши мне, подъезд мой,

На этой площадке

Хоть минутку всего постоять…

Здесь моя когда-то юность

Руку девичью сжимала,

И подъездная угрюмость

Эхом клятвы повторяла…

А потом, позвав в дорогу,

Юность мне рюкзак вручила,

Подвела меня к порогу

И с подъездом разлучила.

Много лет, много зим мне хотелось

Вновь с тобой повстречаться, подъезд.

Я б остался, дружище,

Но ждёт мою зрелость

Столько вёрст и диковинных мест…

Чьё-то детство мне навстречу

По перилам вниз съезжает,

Чья-то юность в этот вечер

Руку девичью сжимает…

Ну, а мне — дороги мерить,

Спать порой по часу в сутки…

Распахни, подъезд, мне двери,

Я заехал на минутку!

Багато верст і доріг я виміряв,

Багато бачив дивовижних місць...

Я до тебе на хвилинку,

Обійми-двері

Розкрий переді мною, під'їзде!

Тут моє колись дитинство

Вниз з'їжджало по перилам

І з хлопчиськом сусідським,

Причаяючись у пітьмі, курило.

Тут, по сходах похилим,

Дитинство в школі поспішало,

А потім пішло кудись

І назад не повернулося.

Люди повз ідуть без оглядки, —

Нелегко мене стало дізнатися.

Дозволь мені, мій під'їзд,

На цьому майданчику

Хоч хвилинку всього постояти.

Тут моя колись юність

Руку дівочу стискала,

І під'їзна похмурість

Відлунням клятви повторювала…

А потім, покликавши в дорогу,

Юність мені рюкзак вручила,

Підвела мене до порогу

І з під'їздом розлучила.

Багато років, багато зим мені хотілося

Знову з тобою зустрітися, під'їзд.

Я б залишився, друже,

Але чекає на мою зрілість

Стільки верст і незвичайних місць…

Чиєсь дитинство мені назустріч

По перилам вниз з'їжджає,

Чиясь юність цього вечір

Руку дівочу стискає…

Ну, а мені дороги міряти,

Спати часом по годині за добу…

Відчини, під'їзд, мені двері,

Я заїхав на хвилинку!