Время N - Борис Гребенщиков

Позвольте мне прервать ваши вечные споры

Позвольте расшатать скрепы и опоры

Время беспощадно, оно как волчица

Вот мы сидим здесь, а оно мчится

Ох бы жить моей душе на горе с богами

А ею играют в футбол сапогами

Лезут как хотят, куда она денется?

А душа, как шахид, возьмет и наебенится

Как мы здесь живем – то великая тайна

Все кричат «вира», а всё выходит «майна»

Бился лбом в бетон, думал все изменится

Бог с ним – время наебениться

Время умирать и время рождаться

Время обнимать и время уклоняться

Время бить челом, время ерепениться

А сейчас – время наебениться

Я просил у ангела за меня вступиться

Я смотрел в небо и видел в нем лица

Я пришел к реке, высохший от жажды

И вот я стою, но не могу войти дважды

Ох, лучше б жить в кустах, с бородой по пояс

Не трогать огня, жить успокоясь

Тело моё – клеть, душа – пленница

Поджигай, время наебениться

Дозвольте мені перервати ваші вічні суперечки

Дозвольте розхитати скріпи та опори

Час нещадний, він як вовчиця

Ось ми сидимо тут, а воно мчить

Ох би жити моїй душі на горі з богами

А нею грають у футбол чоботями

Лезуть, як хочуть, куди вона подінеться?

А душа, як шахід, візьме та наб'ється

Як ми тут живемо – то велика таємниця

Усі кричать «віра», а все виходить «майна»

Бився чолом у бетон, думав усе зміниться

Бог з ним – час наебенитися

Час помирати та час народжуватися

Час обіймати та час ухилятися

Час бити чолом, час шаленіти

А зараз – час наебенитися

Я просив у ангела за мене заступитися

Я дивився в небо і бачив у ньому обличчя

Я прийшов до річки, висохлий від спраги

І ось я стою, але не можу увійти двічі

Ох, краще б жити в кущах, з бородою до пояса

Не чіпати вогню, жити заспокоївшись

Тіло моє – кліть, душа – полонянка

Підпалюй, час наебенитися