Прикуривает от пустоты - Борис Гребенщиков

Я, признаться, совсем не заметил

Как время ушло, унося с собой всё, что я выбрал святым

И оставив меня в пейзаже, где всё как всегда

Но на ощупь непрочно, как дым

И со мной компаньон – неизвестный мне кто-то

Точно такой же, как ты, но не ты

Безупречно и дерзко изящен

И прикуривает от пустоты

Объясните мне, где теперь правда, где ложь

Где жало змеи, где пылающий уголь, где тюрьма

Неприступные стены, в которых я бился

Оказались дешевой игрушкой ума

А мой компаньон терпелив, как апостол

Но даже он устал от моей суеты

И отбросив книгу с моими грехами

Прикуривает от пустоты

Все полки, что стояли за мной

Разошлись по делам, а я всё держусь

Но не стоит вставать у меня на пути –

Я могу оказаться немного острей, чем кажусь

Мой товарищ куда-то исчез

И значит мне незачем и некуда строить мосты

Я давно не курю, и в карманах нет спичек

Придется прикуривать от пустоты

Прикуривать от пустоты

Я, зізнатися, зовсім не помітив

Як час минув, несучи з собою все, що я вибрав святим

І залишивши мене у пейзажі, де все як завжди

Але на дотик неміцно, як дим

І зі мною компаньйон – невідомий мені хтось

Такий самий, як ти, але не ти

Бездоганно і зухвало витончений

І прикурює від порожнечі

Поясніть мені, де тепер правда, де брехня

Де жало змії, де палаюче вугілля, де в'язниця

Неприступні стіни, в яких я бився

Виявилися дешевою іграшкою розуму

А мій компаньйон терплячий, як апостол

Але навіть він утомився від моєї суєти

І відкинувши книгу з моїми гріхами

Прикурює від порожнечі

Усі полиці, що стояли за мною

Розійшлися у справах, а я все тримаюся

Але не варто вставати у мене на заваді –

Я можу виявитися трохи гострішим, ніж здається

Мій товариш кудись зник

І значить мені нема чого й нікуди будувати мости

Я давно не курю, і в кишенях немає сірників

Доведеться прикурювати від порожнечі

Прикурювати від порожнечі