Там, где взойдёт Луна - Борис Гребенщиков

Если ночь как туннель и дневной свет — наждак

Если все что ты сделал обернулось не так

Если в новых мехах пыль вместо вина

Это пройдет там, где взойдет Луна

Когда Восток станет Севером, и янтарь станет медь

Когда немые на улицах начнут учить тебя петь

Когда идешь 160, и перед тобой стена —

Это не в счет там, где взойдет Луна

Кому-то вода — питье, кому-то — царская честь,

Но каждый видит лишь то, что в нем уже есть

Хороший вор даже в раю найдет что украсть

Когда ты дала мне руку, я не знал, лететь мне или упасть

Я родился уже помня тебя, просто не знал, как тебя звать

Дох от жажды в твоих родниках — я не знал, как тебя знать

Тебя называют богиней, для меня ты — жена

Нас будут ждать там, где взойдет Луна

Якщо ніч як тунель і денне світло — наждак

Якщо все що ти зробив обернулося не так

Якщо в новому хутрі пил замість вина

Це пройде там, де зійде Місяць

Коли Схід стане Північчю, і бурштин стане мідь

Коли німі на вулицях почнуть вчити тебе співати

Коли йдеш 160, і перед тобою стіна —

Це не рахунок там, де зійде Місяць

Комусь вода — питво, комусь — царська честь,

Але кожен бачить лише те, що в ньому вже є

Хороший злодій навіть у раю знайде що вкрасти

Коли ти дала мені руку, я не знав, летіти мені чи впасти

Я народився вже пам'ятаючи тебе, просто не знав, як тебе звати

Дох від спраги в твоїх джерелах — я не знав, як тебе знати

Тебе називають богинею, для мене ти — дружина

Нас чекатимуть там, де зійде Місяць