Соль - Борис Гребенщиков

Я был свидетель рождения девы из пены

Я — силуэт, возникающий там, а не тут

Я — говорящий прямо о второстепенном

Я — стая детей, попавших в небесный батут

Я — та сила, которой движется ветер

Я — актер, играющий каждую роль

Тебе было б лучше, если бы ты не заметил,

Но если ты станешь обращаться ко мне

Ты можешь называть меня «соль»

Я наблюдаю за механизмами ночи

Я храню мореходов от песен луны

Мои пути по определению короче,

Но те, кто идут по ним, становятся плохо видны

Я раздираю основу мира на части

Чтоб сохранить суть безупречно простой

Когда ты приходишь ко мне с просьбой о счастье

Если ты станешь обращаться ко мне

Ты можешь называть меня «соль»

И когда в циклопических снах ты идешь амфиладой

Запертых комнат, загнанный в угол босой

Не надо смотреть мне в глаза, ей-богу, не надо,

Но если ты всё-таки обратишься ко мне

Ты можешь называть меня «соль»

Я був свідок народження діви з піни

Я — силует, що виникає там, а не тут

Я — говорить прямо про другорядне

Я — зграя дітей, що потрапили в небесний батут

Я — та сила, якою рухається вітер

Я — актор, який грає кожну роль

Тобі було б краще, якщо б ти не помітив,

Але якщо ти станеш звертатися до мені

Ти можеш називати мене «сіль»

Я спостерігаю за механізмами ночі

Я храню мореплавців від пісень місяця

Мої шляхи з визначення коротше,

Але ті, хто йдуть по них, стають погано видно

Я розриваю основу світу на частині

Щоб зберегти суть бездоганно простий

Коли ти приходиш до мене з проханням про щастя

Якщо ти станеш звертатися до мене

Ти можеш називати мене «сіль»

І коли в циклопічних снах ти йдеш амфіладою

Зачинених кімнат, загнаний у кут босий

Не треба дивитися мені в очі, їй-богу, не треба,

Але якщо ти все-таки звернешся до мені

Ти можеш називати мене «сіль»