Крестовый поход птиц - Борис Гребенщиков

Крестовый поход птиц начался в "Чистый четверг"

Едва уловимая рябь вдоль крыш.

По слову пернатых Cвятых проникновение вверх.

Радость моя, ты всё равно спишь.

Долго мы жили впотьмах, и там был потерян ключ.

И нас замела круговерть Сентября.

И когда уже нечего ждать, - зеленый луч;

Радость моя - я знал, что не зря.

Скажи мне, как нам петь тебя,

И когда меркнет свет пересвети.

Зажги мне руки, чтобы я мог взять

Это небо, как нож, и вырезать нас из сети;

Вырезать нас из сети.

Слово становится плоть, плоть становится пыль;

И губы сжигает страх пустоты.

И в зареве летних звёзд, в конце тропы -

Господи мой, кто если не Ты?

Скажи мне, как нам петь тебя,

И когда меркнет свет пересвети.

Зажги мне руки, чтобы я мог взять

Это небо, как нож, и вырезать нас из сети;

Вырезать нас из сети;

Вырезать нас из сети;

Вывести нас из сети.

Хрестовий похід птахів розпочався у "Чистий четвер"

Ледве вловима брижі вздовж дахів.

За словами пернатих святих проникнення вгору.

Радість моя, ти все одно спиш.

Довго ми жили в темряві, і там було втрачено ключ.

І нас заміла круговерть Вересня.

І коли вже нема чого чекати, - зелений промінь;

Радість моя – я знав, що не дарма.

Скажи мені, як нам співати тебе,

І коли тьмяніє світло пересвіти.

Запалюй мені руки, щоб я міг взяти

Це небо, як ніж, і вирізати нас із сітки;

Вирізати нас із мережі.

Слово стає тілом, тілом стає пил;

І губи спалює страх порожнечі.

І в заграві літніх зірок, наприкінці стежки -

Господи мій, хто як не Ти?

Скажи мені, як нам співати тебе,

І коли тьмяніє світло пересвіти.

Запалюй мені руки, щоб я міг взяти

Це небо, як ніж, і вирізати нас із сітки;

Вирізати нас із мережі;

Вирізати нас із мережі;

Вивести нас із мережі.