Китай - Борис Гребенщиков

И вот мне приснилось, что сердце мое не болит,

Оно — колокольчик фарфоровый в желтом Китае

На пагоде пестрой… висит и приветно звенит,

В эмалевом небе дразня журавлиные стаи.

А тихая девушка в платье из красных шелков,

Где золотом вышиты осы, цветы и драконы,

С поджатыми ножками смотрит без мыслей и снов,

Внимательно слушая легкие, легкие звоны.

І ось мені наснилося, що серце моє не болить,

Воно — дзвіночок фарфоровий в жовтому Китаї

На пагоді строкатої... висить і привітно дзвенить,

В емальовому небі дражнячи журавлині зграї.

А тиха дівчина в сукні з червоних шовків,

Де золотом вишиті оси, квіти та дракони,

З підтисненими ніжками дивиться без думок і снів,

Уважно слухаючи легкі, легкі дзвони.