Если бы не ты - Борис Гребенщиков

Когда луна глядит на меня, как совесть,

Когда тошнит, от пошлости своей правоты.

Я не знаю куда б я плыл — я бы пил и пил,

Я бы выпил все над чем летал дух, если бы не ты, если бы не ты.

Когда жажда джихада разлита в чаши завета,

И Моисей с брандспойтом поливает кусты,

И на каждой пуле выбита фигура гимнаста,

Я бы стал атеистом, если бы не ты, если бы не ты.

В наше время, когда крылья — это признак паденья.

В этом городе нервных сердец и запертых глаз.

Ты одна знаешь, что у бога нет денег,

Ты одна помнишь, что нет никакого завтра, есть только сейчас.

Когда каждый пароход, сходящий с этой верфи — «Титаник»,

Когда команда — медведи, а капитаны — шуты,

И порт назначенья нигде, я сошел и иду по воде,

Но я бы не ушел далеко, если бы не ты, если бы не ты.

Коли місяць дивиться на мене, як совість,

Коли нудить, від вульгарності своєї правоти.

Я не знаю куди б я плив|— я би пил і пил,

Я би випив усе над чим літав дух, якщо би не ти, якщо би не ти.

Коли жага джихаду розлита в чаші заповіту,

І Мойсей із брандспойтом поливає кущі,

І на кожній кулі вибито фігуру гімнасту,

Я би став атеїстом, якщо би не ти, якщо би не ти.

В наш час, коли крила — це ознака падіння.

У цьому місті нервових сердець і замкнених очей.

Ти одна знаєш, що у Бога немає грошей,

Ти одна пам'ятаєш, що немає ніякого завтра, є тільки зараз.

Коли кожен пароплав, що сходить з цієї верфі — «Титанік»,

Коли команда — ведмеді, а капітани — блазні,

І порт призначення ніде, я зійшов і іду по воді,

Але я би не пішов далеко, якщо би не ти, якщо би не ти.