Tout Est Permis, Rien N'Est Possible - Bernard Lavilliers

Dans la rue y’a personne

Sauf la pluie

Plus de jours y’a maldonne

Que des nuits

Dans le bruit des bécanes

Du circuit

J’entends la voix qui saigne

De Jimmy

Le long des murs glacés

Qui nous épient

Elle est belle et cassée

Comme sa folie

La poésie, ici

C’est bien fini

Les barbares tournaient en rond

Dans la ville souterraine

Sur un circuit grillagé

Sans issue comme la haine

Les phares éclairaient parfois

Les murs où étaient écrits

En très gros à la peinture

Les poèmes de Jimmy

Je suis du Parti des Fous

Et pour moi Tout est permis

Choisissez la lutte armée

Ou la froideur du mépris

Tout est permis, rien n’est possible

Vivre est un cri je suis la cible

Je cherche une alliée

Une inaccessible

Je cherche une anar

Une hypersensible

Un bandit d’honneur

Une irréductible

Une frangine d’amour

Une incorrigible

Belle comme le jour

Qu’on a oubliée

Perdue

Dans la clinique étroite

De la pensée

Plus jamais rien n'éclate

De spontané

Assez de créations

Passées au crible

Puisque Rien n’est permis

Tout est possible

Au centre des nervures

Ultra-sensibles

Le réseau du Futur

Est invisible

Puisque Tout est permis

Rien n’est possible

Protégé des agressions

Par un plus de matière grise

Je stocke des informations

Sur le monde et sur la crise

Fibre optique image et son

Sur mon écran de contrôle

Je manque de définition

J’aimerais changer mon rôle

J’ai programmé mon clavier

Pour un bonheur accessible

La réponse instantanée

En caractères bien lisibles

Tout est permis

Rien n’est possible

Rien n’est gratuit

Tout est sensible

Dans la rue y’a personne

Sauf la pluie

Plus de jours y’a maldonne

Que des nuits

Dans le bruit des bécanes

Du circuit

J’entends la voix qui saigne

Du maudit

Dans la clinique étroite

De la pensée

Plus jamais rien n'éclate

De spontané

La poésie pour vous est inutile

Puisque Rien n’est permis

Tout est possible

На вулиці нікого немає

Крім дощу

Більше днів тому помилка

тільки ночі

У шумі велосипедів

З ланцюга

Я чую кривавий голос

Від Джиммі

Уздовж замерзлих стін

які шпигують за нами

Вона красива і зламана

Як і його божевілля

Поезія тут

Все скінчено

Варвари кружляли

У підземному місті

На огородженій ланцюзі

Нескінченна, як ненависть

Інколи світили фари

Стіни, де було написано

В основному фарбувати

Вірші Джиммі

Я з Партії дурнів

І для мене все йде

Виберіть збройну боротьбу

Або холодність презирства

Все дозволено, нічого не можна

Жити - це крик Я - мішень

Шукаю союзника

Недоступний

Шукаю анара

Надчутливий

Бандит честі

Незводимо

Сестричка кохання

Невиправний

Гарний як день

Що ми забули

Загублено

У вузькій поліклініці

думки

Ніщо більше ніколи не розбивається

Від спонтанного

Досить творінь

Просіяли

Так як нічого не дозволено

Все можливо

У центрі ребер

Надчутливий

Мережа майбутнього

Є невидимим

Так як все дозволено

Нічого неможливо

Захищений від атак

Більшою кількістю сірої речовини

Зберігаю інформацію

Про світ і про кризу

Зображення та звук з оптичного волокна

На екрані мого монітора

Мені бракує визначення

Я хотів би змінити свою роль

Я запрограмував свою клавіатуру

Для доступного щастя

Миттєва відповідь

Чітко розбірливими символами

Все дозволено

Нічого неможливо

Нічого не буває безкоштовно

Усе чутливе

На вулиці нікого немає

Крім дощу

Більше днів тому помилка

тільки ночі

У шумі велосипедів

З ланцюга

Я чую кривавий голос

З проклятих

У вузькій поліклініці

думки

Ніщо більше ніколи не розбивається

Від спонтанного

Поезія для вас марна

Так як нічого не дозволено

Все можливо