Solidaritude - Bernard Lavilliers

La musique est un mystère

Qui me prend comme la Mer

Je navigue en solitaire — Parfois

Quand la douleur exagère

Que tout me paraît amer

J’essaie une chanson d’amour — Pour toi

Tu as peur de moi sans doute

Tu ne dis rien — Tu écoutes — Ce qui vient de loin

De plus loin que moi

Son nom — Solidaritude

C’est une question d’altitude

Il fait froid — J’ai l’habitude — Tu vois

Quand ta main sur moi se pose

Ma douleur alors repose

Ou bien se métamorphose — S’en va

Je voulais plus aimer personne

Je voulais plus rien qu’on me donne

Mais ça vient de loin

C’est plus fort que moi

Tu arrives comme un chat

Sans un bruit tu restes là

Sans paroles — Sans cinéma — Pour moi

Quand je t’ai vue — Je savais

Que la chance revenait

Tu existes — Tu es là - Avec moi

Je voulais plus aimer personne

Je voulais plus rien qu’on me donne

Mais ça vient de loin

C’est plus fort que moi

La musique est un mystère

Qui me prend comme la Mer

Je navigue en solitaire — Parfois

Музика – це загадка

Хто мене бере, як море

I Sail Solo — Іноді

Коли біль посилюється

Все мені здається гірким

Я пробую пісню про кохання—Для тебе

Ти, мабуть, мене боїшся

Нічого не кажеш — Ти слухаєш — Що приходить здалеку

Далі за мене

Його назва — «Солідарність».

Це питання висоти

Холодно — звик — Бачиш

Коли твоя рука лягає на мене

Тоді мій біль утихає

Або трансформується — Відходить

Я більше нікого не хотів любити

Я хотів, щоб мені більше нічого не давали

Але це далеко

Це сильніше за мене

Ти приходиш як кіт

Без звуку ти залишишся там

Без слів — Без кіно — Для мене

Коли я побачив тебе — я знав

Ця удача поверталася

Ти існуєш — ти там — зі мною

Я більше нікого не хотів любити

Я хотів, щоб мені більше нічого не давали

Але це далеко

Це сильніше за мене

Музика – це загадка

Хто мене бере, як море

I Sail Solo — Іноді