Sertão - Bernard Lavilliers

Caruarú Hotel Centenario, suite princière

Vvue sur les chiottes, tÃ(c)lé couleur, courant alternatif

Les pales du ventilateur coupent tranche à tranche

L’air Ã(c)pais du manioc

Le dernier texaco vient de fermer ses portes

Y a guère que les moustiques pour m’aimer de la sorte

Leurs baisers sanglants m’empêchent de dormir

Bien fait pour ma gueule !

J’aurais pas dÃ" venir

Calé dans ton fauteuil tu Ã(c)coutes ma voix

Comme un vieux charognard tu attends que je crache

La gueule jaune des caboclos, Antonio Des Morte

Capangas machos à la solde des fazendeiros

Pour te donner un avant-goÃ"t de vacances intelligentes

Ceux qui vendent du soleil à tempÃ(c)rament

Les cocotiers, les palaces, et le sable blanc

Ne viendront jamais par ici

Remarque il paraît que voir les plus pauvres que soi, ç a rassure

Alors allez-y, ici, tout le monde peut venir, ici il n’y a rien

Un soleil ivre de rage tourne dans le ciel

Et dÃ(c)vore le paysage de terre et de sel

Où se dÃ(c)coupe l’ombre de lampião

D’où viendront les cangaceiros de la libÃ(c)ration?

Le cavalier que je croise sur son cheval roux

Son fusil en bandoulière qui tire des clous

A traversé ce dÃ(c)sert, la sèche et la boue

Pour chercher quelques cruzeiros à Caruarú

Un Ã(c)ternel Ã(c)té Ã(c)miette le sertão

Le temps s’est arrêté en plein midi

Il y a dÃ(c)jà longtemps

En attendant que l’enfer baisse l’abat-jour

Qu’on se penche sur ta misère du haut de la tour

Tu n’as que de la poussière pour parler d’Amour

Aveuglé par la lumière comme dans un four

Que tous les chanteurs des foires gueulent ta chanson

Même si c’est le dÃ(c)sespoir qui donne le ton

Tu n’as pas peur de la mort, même tu l’attends

Avec ton parabellum au cÅ"ur du sertão

Un soleil ivre de rage tombe dans le ciel

Et dÃ(c)vore le paysage de terre et de sel

Où se dÃ(c)coupe l’ombre de lampião

D’où viendront les cangaceiros de la libÃ(c)ration

Sertão, sertão, sertão

Caruarú Hotel Centenario, Prince Suite

Вид на туалет, кольоровий телевізор, змінний струм

Лопаті вентилятора нарізають шматочок за скибкою

Густе повітря маніоки

Останній texaco щойно закрився

Мене так люблять тільки комарі

Їхні криваві поцілунки не дозволяють мені спати

Добре для мого обличчя!

Я не повинен був приходити

Сидячи в кріслі, ти слухаєш мій голос

Як старий сміттяр, ти чекаєш, коли я плюну

Жовтий рот кабокло, Антоніо Де Морте

Мачо-капангас на зарплаті фазендейро

Щоб дати вам смак розумного відпочинку

Ті, хто продає сонце в розстрочку

Кокосові пальми, палаци та білий пісок

Ніколи не прийде цим шляхом

Зауважте, здається, що бачити бідніших за себе – це заспокоює

Так що вперед, тут кожен може прийти, тут нічого немає

На небі крутиться сонце, п'яне від люті

І пожирають краєвид землі й солі

Де виділяється тінь lampião

Звідки візьметься cangaceiros визволення?

Вершник, якого я зустрічаю на своєму червоному коні

Його рушниця, яка стріляє цвяхами

Через цей де(с)серт, сухо й бруд

Шукати крузейро в Каруаре

An Ã(c)ternal Ã(c)té Ã(c)crumb the sertão

Час зупинився опівдні

Як давно це було

Чекаючи, поки пекло опустить тінь

Давайте подивимося на ваше нещастя з вершини вежі

У вас є лише прах, щоб говорити про кохання

Осліплений світлом, як у печі

Нехай усі ярмаркові співаки вигукують вашу пісню

Навіть якщо тон задає відчай

Ви не боїтеся смерті, навіть очікуєте її

З твоїм парабелумом у серці пустелі

На небі падає сонце, п'яне від люті

І пожирають краєвид землі й солі

Де виділяється тінь lampião

Звідки візьметься cangaceiros визволення?

Serão, sertão, sertão