La rose et le réséda - Bernard Lavilliers

Tous deux adoraient la belle

Prisonnière des soldats

Lequel montait à l'échelle

Et lequel guettait en bas

Celui qui croyait au ciel

Celui qui n’y croyait pas

Qu’importe comment s’appelle

Cette clarté sur leur pas

Que l’un fût de la chapelle

Et l’autre s’y dérobat

Celui qui croyait au ciel

Celui qui n’y croyait pas

Tous les deux étaient fidèles Des lèvres du coeur des bras

Et tous les deux disaient qu’elle

Vive et qui vivra verra

Celui qui croyait au ciel

Celui qui n’y croyait pas

Quand les blés sont sous la grêle

Fou qui fait le délicat

Fou qui songe à ses querelles

Au coeur du commun combat

Celui qui croyait au ciel

Celui qui n’y croyait pas

Du haut de la citadelle

La sentinelle tira

Par deux fois l’un chancelle

L’autre tombe qui mourra

Celui qui croyait au ciel

Celui qui n’y croyait pas

Ils sont en prison Lequel

A le plus triste grabat

Lequel plus que l’autre gèle

Lequel préfère les rats

Celui qui croyait au ciel

Celui qui n’y croyait pas

Un rebelle est un rebelle

Nos sanglots font un seul glas

Et quand vient l’aube cruelle

Passent de vie à trépas

Celui qui croyait au ciel

Celui qui n’y croyait pas

Répétant le nom de celle

Qu’aucun des deux ne trompa

Et leur sang rouge ruisselle

Même couleur même éclat

Celui qui croyait au ciel

Celui qui n’y croyait pas

Il coule il coule et se mêle

A la terre qu’il aima

Pour qu'à la saison nouvelle

Mûrisse un raisin muscat

Celui qui croyait au ciel

Celui qui n’y croyait pas

Qu’importe comment s’apellent

Cette clarté sur leur pas

Que l’un fût de la chapelle

Que l’autre s’y dérobat

Celui qui croyait au ciel

Celui qui n’y croyait pas

L’alouette et l’hirondelle

La rose et le réséda

Обидва обожнювали прекрасне

В'язень солдатів

Який піднявся по драбині

І який причаївся внизу

Той, Хто Вірував у Небеса

Той, хто не вірив

як би це не називалося

Ця ясність на їхньому кроці

Той був із каплиці

А інший ухиляється від цього

Той, Хто Вірував у Небеса

Той, хто не вірив

Обидва були вірні Від уст серця до рук

І обидва сказали, що вона

Хай живе і час покаже

Той, Хто Вірував у Небеса

Той, хто не вірив

Коли пшениця під градом

Дурень, який делікатний

Божевільний думає про свої сварки

У серці спільної боротьби

Той, Хто Вірував у Небеса

Той, хто не вірив

З вершини цитаделі

Вартовий стріляв

Двічі один хитається

Інша могила, яка помре

Той, Хто Вірував у Небеса

Той, хто не вірив

Вони у в'язниці, яка

До найсумнішого ліжка

Який замерзає більше за інший

Хто віддає перевагу щурам

Той, Хто Вірував у Небеса

Той, хто не вірив

Бунтівник є бунтівник

Наші ридання — один передсмертний дзвін

А коли настане жорстокий світанок

Перейти від життя до смерті

Той, Хто Вірував у Небеса

Той, хто не вірив

Повторення її імені

Це також не обманювало

І біжить їх червона кров

Той самий колір, той же блиск

Той, Хто Вірував у Небеса

Той, хто не вірив

Тече, тече і змішується

До землі, яку любив

Так що в новому сезоні

Дозріває мускатний виноград

Той, Хто Вірував у Небеса

Той, хто не вірив

як би вони не називалися

Ця ясність на їхньому кроці

Той був із каплиці

Щоб інший уникав цього

Той, Хто Вірував у Небеса

Той, хто не вірив

Жайворонок і ластівка

Троянда і міньйонка