La Musique - Bernard Lavilliers

Quand le soleil s’est éteint

Quand vous êtes parti tranquille

Vers les lumières de la ville

La musique meurt doucement

Par saccades et puis elle s'étend

Sur les fauteuils de ma salle

Je reste là noir dans le noir

A me dessiner le poignard

Qui me tuera sur mon estrade

Quant on n’a swingué déroulé

La liste des accords secrets

Ceux qu’on a tricoté pour elle

Elle se barre inaccessible

Vers des nuances invisibles

Vers des arpèges naturels

Je n’ai jamais pu découvrir

La musique se retire

Quand vous n’avez plus besoin d’elle

Je prends la femme du hasard

Elle est toujours très blanche et noire

Celle qui toujours se décroche

D’une portée imaginaire

Sur un très vieux rythme binaire

Où je colle mes triples croches

Et nous rentrons dans cet hôtel

Dans un océan de poubelles

Une guitare au fond des poches… au fond des poches

Quand le soleil s’est éteint!

Quand vous êtes parti tranquille

Vers les lumières de la ville

La musique, la musique

Коли вийшло сонце

Коли ти пішов тихо

Назустріч вогні міста

Музика поволі вмирає

Сривами, а потім розтягується

На стільці в моїй кімнаті

Я стою чорний у темряві

Щоб намалювати мені кинджал

Хто мене вб'є на моїй сцені

Коли ми не розмахнулися розгорнулися

Перелік таємних угод

Ті, які ми для неї в’яжемо

Вона виходить поза досяжністю

Назустріч невидимим відтінкам

До природних арпеджіо

Я ніколи не міг дізнатися

Музика віддаляється

Коли вона тобі більше не потрібна

Я беру жінку випадку

Вона завжди дуже біла і чорна

Той, хто завжди розвалюється

Уявного діапазону

На дуже старому бінарному ритмі

Куди я вставляю свої 32 нотатки

І ми повертаємося в цей готель

У морі сміття

Гітара в глибині кишень...в глибині кишень

Коли вийшло сонце!

Коли ти пішов тихо

Назустріч вогні міста

Музика, музика