La haine - Bernard Lavilliers

Ça te monte, dans les veines

Comme un venin de murène

Ça t'écorche et ça t’emmène

Ça ronge les figures de style

Ça rend fiévreux les tranquilles

Ça épargne les imbéciles

LA HAINE

Ça irrigue l’oeil du Tigre

Ça surtend profond les fibres

Ça use mais tu restes libre

C’est perfide chez les bourgeois

Chez qui ça ne se dit pas

Même si elle est souterraine

C’est tordu, vulgaire et lourd

C’est laid, obsédant et blême

Mais c’est la vérité même

C’est la soeur de la révolte

La mère des révolutions

C’est le couteau de Danton

LA HAINE

C’est tellement tendu parfois

Qu’on ouvrirait bien les bras

Pour que ça cesse

Mais ça monte dans tes veines

Comme un venin de murène

II faut bien que tu la traînes

TA HAINE

Ma frangine des matins froids

Je te réveille pour te dire ça

Mais tu sais, il n’y a que toi

QUE J’AIME

Це йде в твоїх жилах

Як отрута мурени

Це дряпає вас і забирає вас

Це роз’їдає фігури мови

Це викликає у тихих гарячку

Це рятує дурнів

НЕНАВИДИТЬ

Він зрошує око Тигра

Він глибоко розтягує волокна

Він зношується, але ви залишаєтеся вільними

Це підступно серед буржуа

Де не сказано

Хоча це під землею

Він викривлений, вульгарний і важкий

Це потворно, переслідує і бліде

Але це правда

Вона сестра повстання

Мати революцій

Це ніж Дантона

НЕНАВИДИТЬ

Іноді так напружено

Щоб ми розкрили обійми

Щоб це зупинилося

Але це тече по твоїх венах

Як отрута мурени

Ти повинен її тягнути

ВАША НЕНАВИСТЬ

Моя сестра холодних ранків

Я розбуджу тебе, щоб сказати тобі це

Але ти знаєш, що це тільки ти

ЩО Я ЛЮБЛЮ