La Ballade Des Pendus - Bernard Lavilliers

Frères humains, qui après nous vivez

N’ayez les coeurs contre nous endurcis

Car, si pitié pour nous pauvres avez

Dieu en aura plus tôt de vous mercis

Vous nous voyez ci accrochés, cinq, six:

Quant à la chair, que trop avons nourrie

Elle est piéça dévorée et pourrie

Et nous, les os, devenons cendre et poudre

De notre mal personne ne s’en rie;

Mais priez Dieu que tous nous veuille absoudre !

Si frères vous clamons, point n’en devez

Avoir dédain, quoique fûmes occis

Par justice.

Toutefois, vous savez

Que tous hommes n’ont pas le sens rassis

Excusez-nous, puisque sommes transis

Envers le fils de la Vierge Marie

Que sa grâce ne soit pour nous tarie

Nous préservant de l’infernale foudre

Nous sommes morts, âme ne nous harie

Mais priez Dieu que tous nous veuille absoudre !

La pluie nous a débués et lavés

Et le soleil desséchés et noircis

Pies, corbeaux nous ont les yeux cavés

Et arraché la barbe et les sourcils

Jamais nul temps nous ne sommes assis

Puis çà, puis là, comme le vent varie

À son plaisir sans cesser nous charrie

Plus becquetés d’oiseaux que dés à coudre

Ne soyez donc de notre confrérie;

Mais priez Dieu que tous nous veuille absoudre !

Prince Jésus, qui sur tous a maîstrie

Garde qu’Enfer n’ait de nous seigneurie:

À lui n’ayons que faire ni que soudre

Hommes, ici n’a point de moquerie;

Mais priez Dieu que tous nous veuille absoudre !

Людські брати, які живуть після нас

Нехай ваші серця не будуть жорсткими проти нас

Бо якщо жалість до нас бідних мають

Бог дасть вам швидше, дякую

Ви бачите, як ми висимо тут, п'ять, шість:

Щодо м’яса, якого ми надто нагодували

Вона з'їдена і гнила

А ми кістки перетворюємося на попіл і прах

Ніхто не сміється з нашого зла;

Але моли Бога, щоб ми всі були прощені!

Якщо брати кричать до вас, ми не винні

Мати зневагу, хоча ми були вбиті

По справедливості.

Однак ви знаєте

Що не всі чоловіки мають застарілі почуття

Вибачте, бо ми замерзли

Сину Діви Марії

Нехай його благодать не висохне для нас

Бережи нас від пекельної блискавки

Ми мертві, душа нас не вітає

Але моли Бога, щоб ми всі були прощені!

Дощ розпітав і обмив нас

А сонце всохло й почорніло

Сороки, ворони нам очі видовбали

І витягнув бороду і брови

Ми ніколи не сидимо

То тут, то там, як вітер змінюється

За його бажанням не перестаючи носити нас

Більше пташки клюють, ніж наперстки

Тож не будьте з нашого братства;

Але моли Бога, щоб ми всі були прощені!

Князь Ісус, Який над усім панував

Нехай пекло не панує над нами:

До нього нам нічого робити або тільки паяти

Чоловіки, тут не глузування;

Але моли Бога, щоб ми всі були прощені!