L'été - Bernard Lavilliers

Je cherchais quelques rimes quand elle m’est apparue

Cette beauté qui signe: «Princesse de la rue»

Elégante, exotique, sortie des «Fleurs du mal»

Des fumées baudelairiennes, un amour marginal

Juste derrière l'épaule un tatouage dit:

«Malheur à qui me frôle, je suis comme je suis»

Je suis comme je suis, plaisir à qui me prend

Et dans ce jeu de rôle je te veux maintenant

L'été, l'été, nu sur la plage

Et cet amour sauvage

Profondément marqué

Marqué par un été torride

Septembre semble vide

Vide et désespéré

Un été sans sommeil jusqu'à la déchirure

Le ciel noir et la mer à jamais confondus

Je pourrais dessiner toute ta chevelure

Papillons bleus et noirs de tes mèches tordues

Mais la foudre est tombée, j’en garde la brûlure

Et ce poignard de nacre dans la plaie qui me tue

Tes lèvres entrouvertes et puis cette blessure

Où l’amour et la mort se mèlent «Soniador»

Je suis comme je suis, malheur à qui me prend

Malheur à qui me frôle, attention si je mens

Et l’amour et la mort se mèlent «Soniador»

Я шукав вірші, коли вона з’явилася мені

Ця красуня, яка підписує: «Принцеса вулиці»

Елегантний, екзотичний, прямо з "Квітів зла"

Бодлерівські пари, маргінальна любов

Просто за плечем татуювання говорить:

«Горе тому, хто торкається проти мене, я такий, як я»

Я такий, який я є, радість тому, хто мене візьме

І в цій рольовій грі я хочу тебе зараз

Літо, літо, гола на пляжі

І ця дика любов

Глибоко шрамований

Під знаком спекотного літа

Вересень здається порожнім

Порожній і відчайдушний

Безсонне літо до сліз

Чорне небо і море назавжди злилися

Я міг би намалювати все твоє волосся

Сині та чорні метелики з твоїх скручених пасмів

Але впала блискавка, я тримаю опік

І цей перламутровий кинджал у рані, що вбиває мене

Твої розкриті губи, а потім ця рана

Де стикаються любов і смерть «Сонядор»

Я такий, як є, горе тому, хто мене візьме

Горе тому, хто кинеться на мене, будь обережним, якщо я брешу

І любов і смерть змішуються «Сонядор»