Haute surveillance - Bernard Lavilliers

Chaque fois qu’on me serre la main

J’ai l’impression qu’on me tâte le pouls

Chaque fois qu’on me dit à demain

On apporte les planches et les clous

Chaque fois que je respire, c’est le délire

Je ne mange que des carottes râpées

Je surveille mes scellés, mes idées

On mesure mes crises et mes humeurs

Pas trop d’eau et pas trop de vapeur

Chaque fois que je transpire, c’est le délire

Chaque fois qu’elle me touche la queue

J’ai l’impression qu’elle me tâte le pouls

Chaque fois que je suis amoureux

Faut toujours qu’elle en veuille à mes sous

Chaque fois que je vais en mourir, c’est le délire

Il attend que je ponde un quatrain

Nuit et jour il me file le train

Je me shoot pour du speed et de l’huile

Je m’encroûte dans une piaule à Lille

Je reviens, j’ai toujours rien à dire, c’est le délire

Si je griffonne une nappe, il l’emballe

Si je sifflote deux notes, on m’installe

Pour huit jours dans un petit studio

Vingt quatre pistes et en stéréo

Il annonce mon album va sortir, c’est délire

Of course je pourrai truquer

Faire du rock de la variété

Utiliser ma dialectique

À des œuvres bien plus sympathiques

Je pourrai militer m’assagir, c’est délire

Chaque fois qu’on me serre la main

J’ai l’impression qu’on me tâte le pouls

Chaque fois qu’on me dit à demain

On apporte les planches et les clous

Chaque fois que je respire, c’est le délire

Кожен раз, коли хтось тисне мені руку

Я відчуваю, що мій пульс перевіряють

Кожен раз, коли мені кажуть, що побачимося завтра

Привозимо дошки і цвяхи

Кожен раз, коли я дихаю, це марення

Я їм тільки терту моркву

Я спостерігаю за своїми тюленями, своїми ідеями

Ми вимірюємо мої кризи та мої настрої

Не занадто багато води і не занадто багато пари

Кожен раз, коли я потію, це марення

Кожен раз, коли вона торкається мого члена

Я відчуваю, що вона перевіряє мій пульс

Кожен раз, коли я закоханий

Завжди мушу сердитися на свої копійки

Кожен раз, коли я вмираю від цього, це марення

Він чекає, коли я викладу чотиривірш

Вдень і вночі він дає мені поїзд

Я прагну до швидкості та масла

Я інкрустую себе в паддоку в Ліллі

Я повертаюся, мені ще нічого сказати, це марення

Якщо я шкрябаю скатертину, він її загортає

Якщо я свистну дві ноти, я сідаю

Вісім днів у маленькій студії

Двадцять чотири треки і в стерео

Він оголошує, що мій альбом вийде, це божевілля

Звичайно, я міг підробити

Скельний різновид

Використовуйте мою діалектику

На набагато приємніші роботи

Я міг би бути активістом, заспокойся, це божевілля

Кожен раз, коли хтось тисне мені руку

Я відчуваю, що мій пульс перевіряють

Кожен раз, коли мені кажуть, що побачимося завтра

Привозимо дошки і цвяхи

Кожен раз, коли я дихаю, це марення