Cri d'alarme - Bernard Lavilliers

Je sais bien tu m’as croisé parfois, dans la nuit

Dans mes endroits de malfrats, des lieux maudits mal fréquentés

Justement avec des frères, qui ont fait des années de ratières

Réprouvés par la justice et par la loi des hommes

Et parfois tu te demandes avec tout ce que j’ai écrit

Tout ce que l’ai fait, pourquoi le suis encore là

A cette heure, disponible, cinq heures du matin

A chercher non pas la vérité absolue, mais une vérité relative

Qui sort parfois de la bouche des hommes ou des femmes

Qui ont tellement survécus, tellement survécus

Mais tu sais ce que je cherche, c’est pas ce que tu crois

Et ce que j'écris, c’est pas ce que tu crois

REFRAIN

C’est un cri d’alarme, des mots d’amour

Je suis là sans arme, seul, seul, dans le petit jour

Je n’ai plus de larme, mes yeux sont trop lourds

Ma voix se lézarde, seule, seule, sur mes mots d’amour

Et parfois ces mots d’amour sont d’une violence incroyable

Avec des batteries métalliques

Et des guitares saturées de heavy rock métal

Ces mots qui sortent du granit de la rue

Ces mots qui sortent de la pourriture des villes bétonnées

Fissurées, ces mots violence je casse ma voix

Après l’en ai même plus

Pour t’adresser la parole a la fin du concert

Ces mots violence que le balance a la tête des gens

C’est pas ce que tu crois

C’est pas ce que tu crois

C’est un cri d’alarme, des mots d’amour

Je suis là sans arme, seul, seul, dans le petit jour

Je n’ai plus de larme, mes yeux sont trop lourds

Ma voix se lézarde, seule, seule, sur mes mots d’amour

Aller viens, c’est des mots d’amour

Я знаю, ти мене іноді бачив уночі

У моїх бандитських місцях, проклятих малолюдних місцях

Саме з братами, які роками робили доббі

Відкинуто справедливістю і законом людей

І іноді дивуєшся всьому, що я написав

Все, що я робив, чому я все ще тут

У цей час доступно, п'ята година ранку

Шукати не абсолютну істину, а відносну

Що іноді виходить із вуст чоловіків чи жінок

Хто стільки пережив, стільки пережив

Але ти знаєш, що я шукаю, це не те, що ти думаєш

І те, що я пишу, не те, що ти думаєш

ПРИСПІВ

Це крик тривоги, слова любові

Я тут беззбройний, один, один, на світанку

У мене більше немає сліз, мої очі занадто важкі

Мій голос тріщить, один, один, на моїх словах кохання

І іноді ці слова кохання бувають неймовірно жорстокими

З металевими батареями

І гітари, насичені важким рок-металом

Ці слова, що лунають із граніту вулиці

Ті слова, які лунають із гниючих бетонних міст

Тріснув, ці слова насильство я ламаю голос

Після того, як у мене його вже навіть немає

Звернутись до вас наприкінці концерту

Ті жорстокі слова, які кидають людям у голови

Це не те, що ти думаєш

Це не те, що ти думаєш

Це крик тривоги, слова любові

Я тут беззбройний, один, один, на світанку

У мене більше немає сліз, мої очі занадто важкі

Мій голос тріщить, один, один, на моїх словах кохання

Давай, це слова любові