Проснись - Ассаи

Быстрыми шагами вниз, прямо на мост.

Не видеть угасающих огней и дорог,

Не замечать людей вокруг.

Проснись!

Перестань себе врать, планеты смотрят на нас.

И в каждом окне огонь, но медленно гаснет.

Пар изо рта превращается в лед,

Сон в ночном трамвае, идущем к Невскому.

Со мной был глупый длинный зонт.

Дышать твоими духами, через плечо видеть грудь.

Ноль часов, ноль минут — это все, что я знаю о тебе.

Проснись!

Ты все выдумал.

Голоса в твоей голове хотят больше.

Голоса в твоей голове хотят больше.

Проснись!

Все выдумал.

Голоса в твоей голове хотят больше.

Голоса в твоей голове хотят больше.

Проснись!

Нависая над водой, мост грустил.

Под ногами хрустел красный снег.

И губы целовали обмякшее тело.

Прости меня.

Кто, если не ты, простит меня.

Кто, если не ты?

И в этом мире сейчас как будто бы нет этих звезд.

Удивленные лица вокруг.

Как будто бы каменный стук моих век.

И мой размеренный сон — это смерть.

И мне совсем не холодно, нет.

Не нужно так на меня смотреть.

Прошу, проснись.

Я не заметил, как солнце летит вниз.

Я не заметил, как солнце летит вниз.

Я не заметил, как солнце летит…

Проснись!

Я все выдумал.

Голоса в моей голове хотят больше.

Голоса в моей голове хотят больше.

Проснись!

Ты все выдумал.

Голоса в твоей голове хотят больше.

Голоса в твоей голове хотят больше.

Проснись!

Швидкими кроками вниз, прямо на мосту.

Не бачити згасаючих вогнів і доріг,

Не помічати людей навколо.

Прокинься!

Перестань собі брехати, планети дивляться на нас.

І в кожному вікні вогонь, але повільно гасне.

Пара з рота перетворюється на лід,

Сон у нічному трамваї, що йде до Невського.

Зі мною була дурна довга парасолька.

Дихати твоїми духами, через плече бачити груди.

Нуль годин, нуль хвилин — це все, що я знаю про тебе.

Прокинься!

Ти все вигадав.

Голоси у твоїй голові хочуть більше.

Голоси у твоїй голові хочуть більше.

Прокинься!

Все вигадав.

Голоси у твоїй голові хочуть більше.

Голоси у твоїй голові хочуть більше.

Прокинься!

Нависаючи над водою, міст сумував.

Під ногами хрумтів червоний сніг.

І губи цілували м'яке тіло.

Прости мене.

Хто, якщо не ти, простить мене.

Хто, якщо не ти?

І в цьому світі зараз начебто немає цих зірок.

Здивовані обличчя навколо.

Начебто кам'яний стукіт моїх повік.

І мій розмірений сон — це смерть.

І мені зовсім не холодно, ні.

Не потрібно так на мене дивитися.

Прошу, прокинься.

Я не помітив, як сонце летить вниз.

Я не помітив, як сонце летить вниз.

Я не помітив, як сонце летить...

Прокинься!

Я все вигадав.

Голоси в моїй голові хочуть більше.

Голоси в моїй голові хочуть більше.

Прокинься!

Ти все вигадав.

Голоси у твоїй голові хочуть більше.

Голоси у твоїй голові хочуть більше.

Прокинься!