Монами - Ассаи

Мир изменит меня пробками, ликами порно,

Дымом из труб бабилона, но

Я увижу далекий свет в темноте,

И навсегда вернусь назад — глаза в глаза,

Странно, нет пути, но море дорог,

И я готов тратить годы, чтобы прийти,

Как первый вдох и выдох,

Как первый рев толпы, как первый выход.

В нас — гимны безумия вложены временем,

Вложены теми, кто нам не ответит,

Это лекарство от фэйка зовут дети

Бодрит лучше любой плети,

Кто покажет тебе, еле дыша ее шрамы,

Не ради жалости, но ради жанра,

Это другой мир, кто меня понял,

Мы можем взять за основу лишь mon ami.

Mon ami, драмы семейных войн,

Доброе зло, на грани любви и ненависти,

Mon ami, драмы семейных войн,

Доброе зло, на грани любви и ненависти.

Валить со всех ног, ты знаешь это не я,

Вовсе не то что я ждал и мне совсем не жаль,

Год тает, едва начнется лето в урбане,

Может быть осень подскажет нам путь путный,

Камнем лететь, оставив печаль и стоны,

Там пустота съедает мой каменный город,

В поиске повода, опустив голову, в омуте быта и гонора,

Бесконечности звук смоет с нас этот негатив,

Ведь мы только в самом начале пути,

Лишь печаль на мелу лица, но и она одна,

И не зови эти сердца,

Это лучше время дарю объятое детьми,

Верю тебе, дышу нами новыми,

И мне не жаль проигравших,

Важно одно — убереги самое ценное.

Mon ami, драмы семейных войн,

Доброе зло, на грани любви и ненависти,

Mon ami, драмы семейных войн,

Доброе зло, на грани любви и ненависти.

Світ змінить мене пробками, ликами порно,

Димом із труб бабилона, але

Я побачу далеке світло в темряві,

І назавжди повернуся назад — очі в очі,

Дивно, немає шляху, але море доріг,

І готовий витрачати роки, щоб прийти,

Як перший вдих і видих,

Як перший рев натовпу, як перший вихід.

У нас — гімни безумства вкладені часом,

Вкладені тими, хто нам не відповість,

Ці ліки від фейка звуть діти

Бадьорить краще будь-якого батога,

Хто покаже тобі, ледве дихаючи її шрами,

Не ради жалю, але ради жанру,

Це інший світ, хто мене зрозумів,

Ми можемо взяти за основу лише mon ami.

Mon ami, драми сімейних воєн,

Добре зло, на грані кохання і ненависті,

Mon ami, драми сімейних воєн,

Добре зло, на грані любові та ненависті.

Валити з всіх ніг, ти знаєш це не я,

Зовсім не що що я чекав і мені зовсім не шкода,

Рік тане, щойно почнеться літо в урбані,

Можливо осінь підкаже нам шлях путній,

Каменем летіти, залишивши смуток і стони,

Там порожнеча з'їдає моє кам'яне місто,

У пошуку приводу, опустивши голову, у вирі побуту і гонора,

Нескінченності звук змиє з нас цей негатив,

Адже ми тільки в самому початку шляху,

Лише смуток на крейди обличчя, але і вона одна,

І не клич ці серця,

Це найкращий час дарую обійнятий дітьми,

Вірю тобі, дихаю нами новими,

І мені не шкода програли,

Важливо одне — убережи найцінніше.

Mon ami, драми сімейних воєн,

Добре зло, на грані кохання і ненависті,

Mon ami, драми сімейних воєн,

Добре зло, на грані любові та ненависті.