На безлюдной войне - Ассаи

Как светлая вода дарит цвет цвету,

Я же хочу быть цельным, как сталь — 3,

Я видел все, как будто не было преград

Между глазами, напротив, там…

В космосе белых роз, меня съедает изнутри

Эта музыка, как голод в пост,

Скомканный дым избавляет от плена,

Но, роняя мыло тебя имеет система.

Уникум, но тоже курит, пьет и быкует,

Работает, как отбывает, ты ли не знаешь,

Звуки радио в пустой комнате,

И пусть я не помню, что было поводом.

Вам же нельзя быть здесь, эта музыка веры,

Это музыка нервов, музыка теплого моря,

И та душа, что горела себе не изменит,

И та душа, что горела себе не изменит.

Припев:

Разве это именно то?

Именно ты?

Мне нужны четкие мысли, ты понял?

На безлюдной войне,

Мне полюбится женщина как Ева.

Разве это именно то?

Именно ты?

Нам нужны полные залы, ты понял?

На безлюдной войне,

Мне полюбится женщина, как пуля в любой момент…

И это я слепо брел, смело сметал,

Терял, но не находил, и не понимал,

Как долог путь от грязного сердца,

Как дорог друг, если он друг, и как дорого детство.

Знаешь, что в гаражах на окраине,

Что в подвалах и барах, и кто воспламеняет во мне панику?

Это может быть полный ноль,

Или поезд идущий в лагерь и ты очнешься…

Где-нибудь в полумерах, в полуподвалах,

В полутонах, иной свет в тебе одной,

До дома минимум пять,

Но не зажимай кровь, не выдавай боль.

Ну же не тлей, мне нужно больше идей,

Чтобы найти выход, мне нужно больше людей,

Мне нужно больше ***

Не скрывающих слез, отныне — это гипноз.

Припев:

Разве это именно то?

Именно ты?

Мне нужны четкие мысли, ты понял?

На безлюдной войне,

Мне полюбится женщина как Ева.

Разве это именно то?

Именно ты?

Нам нужны полные залы, ты понял?

На безлюдной войне,

Мне полюбится женщина, как пуля в любой момент…

Як світла вода дарує колір кольору,

Я хочу бути цілісним, як сталь — 3,

Я бачив все, начебто не було перешкод

Між очима, навпаки, там…

У космосі білих троянд, мене з'їдає зсередини

Ця музика, як голод у пост,

Зім'ятий дим позбавляє від полону,

Але, гублячи мило тебе має система.

Унікум, але теж курить, п'є і буває,

Працює, як відбуває, ти ли не знаєш,

Звуки радіо в порожній кімнаті,

І нехай я не пам'ятаю, що було приводом.

Вам не можна бути тут, ця музика віри,

Це музика нервів, музика теплого моря,

І та душа, що горіла собі не змінить,

І та душа, що горіла собі не змінить.

Приспів:

Хіба це саме?

Саме ти?

Мені потрібні чіткі думки, ти зрозумів?

На безлюдній війні,

Мені полюбиться жінка, як Єва.

Хіба це саме?

Саме ти?

Нам потрібні повні зали, ти зрозумів?

На безлюдній війні,

Мені полюбиться жінка, як куля будь-якої миті…

І це я сліпо брів, сміливо зметав,

Втрачав, але не знаходив, і не розумів,

Як довга дорога від брудного серця,

Як дорогий друг, якщо він друг, і як дороге дитинство.

Знаєш, що в гаражах на околиці,

Що в підвалах і барах, і хто спалахує в мені паніку?

Це може бути повний нуль,

Або поїзд, що йде в табір і ти опричинишся…

Десь у напівмірах, у напівпідвалах,

У півтонах, інше світло в тобі одній,

Додому мінімум п'ять,

Але не затискай кров, не видавай біль.

Ну не¦не попелиць, мені потрібно більше ідей,

Щоб знайти вихід, мені потрібно більше людей,

Мені потрібно більше ***

Не приховують сліз, відтепер це гіпноз.

Приспів:

Хіба це саме?

Саме ти?

Мені потрібні чіткі думки, ти зрозумів?

На безлюдній війні,

Мені полюбиться жінка, як Єва.

Хіба це саме?

Саме ти?

Нам потрібні повні зали, ти зрозумів?

На безлюдній війні,

Мені полюбиться жінка, як куля будь-якої миті…