Холод бесед - Арктида

Из делового холода бесед,

Проектов, планов, ситуаций

Я звал в тепло, где гаснет свет,

Вдвоём остаться.

Но вечер по осенней мостовой

Нам разные пути отмерил,

И я в последний час с тобой

Почти не верю...

Растворяются дождём,

Плавятся закатом

Недосказанные фразы,

Ветер их несёт куда-то,

Где давно никто не ждёт.

Вечер холодом играет,

Но под ним надежды тают,

День остывает.

В карманах руки, поднят воротник,

И сжался мир в одном вопросе:

Зачем же головою я поник?

Настала осень.

Болит душа - ну что же, поделом,

Чего я ждал от этой встречи?

Побудь со мною за столом,

Остывший вечер.

Растворяются дождём,

Плавятся закатом

Недосказанные фразы,

Ветер их несёт куда-то,

Где давно никто не ждёт.

Вечер холодом играет,

Но под ним надежды тают,

День остывает.

Заката прогоревшего зола,

Вуаль над городом уснувшим.

Тоска пройдёт, как ты прошла,

Под музыку гудков, под блеск стекла,

Не оглянувшись.

Растворяются дождём,

Плавятся закатом

Недосказанные фразы,

Ветер их несёт куда-то,

Где давно никто не ждёт.

Вечер холодом играет,

Но под ним надежды тают,

День остывает.

З ділового холоду розмов,

Проектів, планів, ситуацій

Я кликав у тепло, де гасне світло,

Удвох залишитись.

Але вечір по осінній бруківці

Нам різні шляхи відміряв,

І я в останню годину з тобою

Майже не вірю...

Розчиняються дощем,

Плавляться заходом сонця

Недомовлені фрази,

Вітер їх несе кудись,

Де давно ніхто не чекає.

Вечір холодом грає,

Але під ним надії тануть,

День остигає.

У кишенях руки, піднятий комір,

І стиснувся мир в одному питанні:

Навіщо ж головою я похитався?

Настала осінь.

Болить душа - ну що ж, поділом,

Чого я чекав від цієї зустрічі?

Побудь зі мною за столом,

Охололий вечір.

Розчиняються дощем,

Плавляться заходом сонця

Недомовлені фрази,

Вітер їх несе кудись,

Де давно ніхто не чекає.

Вечір холодом грає,

Але під ним надії тануть,

День остигає.

Захід сонця прогорілого зола,

Вуаль над містом заснув.

Туга пройде, як ти пройшла,

Під музику гудків, під блиск скла,

Не озирнувшись.

Розчиняються дощем,

Плавляться заходом сонця

Недомовлені фрази,

Вітер їх несе кудись,

Де давно ніхто не чекає.

Вечір холодом грає,

Але під ним надії тануть,

День остигає.