Позвизд - Арктида

Между небом и землёю

Ветров диких мчится стая,

А за этой стаей дикой

Мчит ветров седой погонщик,

Мчит ветров седой погонщик:

Кто со мной поспорить смеет?

Себе равных я не знаю

С моей силою великой.

Сила и мощь,

День или ночь.

Те, кто ждал тепла и света,

В страхе убегают прочь.

Ливни, бури, ветры!

То в бой идут мои войска.

Моя победа так близка.

Я битвою живу одной,

Чтоб в пыль втоптать небес покой.

Штормом, бурей, ливнем!

Я вновь на землю ниспущусь,

Я молнией с небес сорвусь,

Рассыплюсь тысячами искр.

Я непогода, я Позвизд.

Я свиреп и беспощаден

В битве за свои владенья.

Там, где правят тьма и ветер,

Гибнет солнца ясный свет,

Темнее ночи там рассвет.

Ясный день со мной не сладит,

Не введёт меня в смятенье,

Его взор так чист и светел.

Слышишь меня,

Гибель моя?

Смерть моя недолго длится,

Вскоре вновь восстану я.

Ливни, бури, ветры!

То в бой идут мои войска.

Моя победа так близка.

Я битвою живу одной,

Чтоб в пыль втоптать небес покой.

Штормом, бурей, ливнем!

Я вновь на землю ниспущусь,

Я молнией с небес сорвусь,

Рассыплюсь тысячами искр.

Я непогода, я Позвизд.

Он воспитан бурей был и это не забыл, швыряя с неба ветры.

Гром расколет небеса, и запоёт гроза в честь пораженья света.

Ливни, бури, ветры!

То в бой идут мои войска.

Моя победа так близка.

Я битвою живу одной,

Чтоб в пыль втоптать небес покой.

Штормом, бурей, ливнем!

Я вновь на землю ниспущусь,

Я молнией с небес сорвусь,

Рассыплюсь тысячами искр.

Я непогода, я Позвизд.

Між небом та землею

Вітрів диких мчить зграя,

А за цією зграєю дикою

Мчить вітрів сивий погонич,

Мчить вітрів сивий погонич:

Хто зі мною посперечатися сміє?

Собі рівних я не знаю

З моєю великою силою.

Сила та міць,

День чи ніч.

Ті, хто чекав тепла та світла,

У страху тікають геть.

Зливи, бурі, вітри!

То в бій ідуть мої війська.

Моя перемога така близька.

Я битвою живу однією,

Щоб у пилюку втоптати небес спокій.

Штормом, бурею, зливою!

Я знову на землю спустюся,

Я блискавкою з небес зірвусь,

Розсиплюсь тисячами іскор.

Я негода, я Позвізд.

Я лютий і нещадний

У битві за свої володіння.

Там, де правлять пітьма та вітер,

Гине сонця ясне світло,

Темніше ночі там світанок.

Ясний день зі мною не справиться,

Не введе мене в сум'яття,

Його погляд такий чистий і світлий.

Чуєш мене,

Загибель моя?

Смерть моя недовго триває,

Незабаром знову я встану.

Зливи, бурі, вітри!

То в бій ідуть мої війська.

Моя перемога така близька.

Я битвою живу однією,

Щоб у пилюку втоптати небес спокій.

Штормом, бурею, зливою!

Я знову на землю спустюся,

Я блискавкою з небес зірвусь,

Розсиплюсь тисячами іскор.

Я негода, я Позвізд.

Він вихований бурею був і це не забув, жбурляючи з неба вітри.

Грім розколе небеса, і заспіває гроза на честь поразки світла.

Зливи, бурі, вітри!

То в бій ідуть мої війська.

Моя перемога така близька.

Я битвою живу однією,

Щоб у пилюку втоптати небес спокій.

Штормом, бурею, зливою!

Я знову на землю спустюся,

Я блискавкою з небес зірвусь,

Розсиплюсь тисячами іскор.

Я негода, я Позвізд.