Дорога домой - Арктида

У фортуны вкус хмельной

И трудны дороги,

Но над волею земной

Вновь смеются боги.

Море не ведает сна и покоя,

Море наполнено тьмою и болью,

После триумфа победного боя,

Шторм преградил мне дорогу домой.

Пусть волны ревут и пенятся,

Пусть бесы под небом мечутся,

Пусть в бездну падают пути

И глохнет вера в вечности —

За право отвергнуть правила

Я жизнь нарисую набело,

Пусть рок швыряет палубу,

Посмотрим, кто кого!

Все желаннее земля,

Небеса все выше.

Я не стану умолять,

Я посмею выжить.

Море не ведает сна и покоя,

Море наполнено тьмою и болью,

Но не устанут надежда и воля,

Тех, кто не знает дороги иной.

Морю покорны усталые души,

Море само покоряется лучшим.

Там, впереди, сквозь тяжелые тучи,

В мир пробивается новый рассвет

У фортуни смак хмільний

І важкі дороги,

Але над волею земною

Знову сміються боги.

Море не знає сну і спокою,

Море наповнене темрявою і болю,

Після тріумфу переможного бою,

Шторм заступив мені дорогу додому.

Нехай хвилі ревуть і піняться,

Нехай біси під небом кидаються,

Нехай у бездну падають шляхи

І глохне віра у вічності —

Право відкинути правила

Я життя намалюю набіло,

Нехай рок жбурляє палубу,

Подивимося хто кого!

Все бажаніше земля,

Небеса все вище.

Я не стану благати,

Я посмію вижити.

Море не знає сну і спокою,

Море наповнене темрявою і болю,

Але не втомляться надія і воля,

Тих, хто не знає дороги інший.

Морю покірні втомлені душі

Море саме підкорюється найкращим.

Там, попереду, крізь важкі хмари,

У світ пробивається новий світанок