Мы штурмуем небеса - Арктида

Нам надоело жить на дне,

В болезнях, в горе, на земле,

И вот однажды мы решились на побег.

Всю злобу и желанье жить

В себе должны мы сохранить,

Пусть наша ярость будет нам как оберег.

Плечом к плечу, вперёд и вверх,

Хоть эта доля не для всех,

Не каждый мести поднимает паруса.

Но кто прозрел и полон сил,

Кто помнит всё и не простил –

Пускай соприкоснутся наши полюса.

Сегодня мы штурмуем небеса!

Они твердили лишь одно:

Что свыше всё предрешено,

И мы веками внемли этим голосам.

Но что-то вдруг оборвалось,

В сердцах сомненье заскреблось,

И больше мы не верим в эти чудеса.

Вперёд, абсурдные войска!

Пора возмездия близка,

Уж поднебесная виднеется краса.

Из самых недр, черноты,

Отбросив слёзы и мечты,

Лишь только гнев, и ветер вьётся в волосах.

Сегодня мы штурмуем небеса!

Нам набридло жити на дні,

У хворобах, у горі, на землі,

І ось одного разу ми зважилися на втечу.

Усю злість і бажання жити

У собі маємо ми зберегти,

Нехай наша лють буде нам як оберіг.

Пліч-о-пліч, вперед і вгору,

Хоч ця частка не для всіх,

Не кожен помсти піднімає вітрила.

Але хто прозрів і сповнений сил,

Хто пам'ятає все і не пробачив

Нехай стикаються наші полюси.

Сьогодні ми штурмуємо небеса!

Вони твердили лише одне:

Що згори все вирішено,

І ми століттями прислухалися до цих голосів.

Але щось раптом обірвалося,

У серцях сумнів заскреб,

І більше ми не віримо у ці чудеса.

Вперед, абсурдні війська!

Час відплати близька,

Вже піднебесна видніється краса.

З самих надр, чорноти,

Відкинувши сльози та мрії,

Тільки гнів, і вітер в'ється у волоссі.

Сьогодні ми штурмуємо небеса!