Уходи - Арктида

Кто помнит, что был свет?

Но утро стучится!

Ты выбрал, тьмой скрыт был,

кто знает, что может случиться?

Нет, я тебя не звал, просто уходи и оставь меня в покое!

Ночь стала мне сестрой, старшею сестрой, я останусь с ней!

Я помощи не жду, уходи, прощай, не зови меня с собою!

День мир пустых надежд, в солнечных лучах нет его глупей!

Рассветы нелепы,

Их правда убога!

Будь проклят небес свет,

Он снова ждёт у порога!

Хто пам'ятає, що було світло?

Але ранок стукає!

Ти вибрав, пітьмою прихований був,

хто знає, що може статися?

Ні, я тебе не кликав, просто йди і залиши мене в спокої!

Ніч стала мені сестрою, старшою сестрою, я залишуся з нею!

Я допоможи не чекаю, йди, прощай, не клич мене з собою!

День світ порожніх надій, в сонячних променях немає його дурнів!

Світанки безглузді,

Їхня правда убога!

Будь проклятий небес світло,

Він знову чекає біля порога!