Светило посреди планет - Арктида

Сегодня на покой ушла луна,

и оголяет души тишина.

Серебрится вечности поток,

но горит лишь тот, кто одинок.

Горит звезда в созвездье Волопас,

кто ей протянет руку, кроме нас?

Кто посмеет защитить её,

чтоб не заклевало вороньё?

Как прожить светилу посреди планет,

если правит миром отражённый свет,

если тот, кто жить не может,

пожирает непохожих?

На седьмой ступени в небесах слепых —

одинокий гений посреди толпы.

Он горит, не гаснет, разгоняя тьму.

Помоги ему.

Как часто ты торопишься наверх,

чтоб оказаться первым среди всех.

Мы спешим и гаснем на лету,

попадая в мир, где нас не ждут.

Опять гудит толпа у чьих-то ног,

и свет роняет тот, кто одинок.

Будет свят, чьи песни коротки,

кто сгорает прочим вопреки.

Сьогодні на спокій пішов місяць,

і оголює душі тиша.

Срібляться вічності потік,

але горить лише той, хто самотній.

Горить зірка у сузір'ї Волопас,

хто їй простягне руку, крім нас?

Хто посміє захистити її,

щоб не заклевало воронько?

Як прожити світилу серед планет,

якщо править світом відбите світло,

якщо той, хто не може жити,

пожирає несхожих?

На сьомому щаблі в небесах сліпих

самотній геній серед натовпу.

Він горить, не гасне, розганяючи пітьму.

Допоможи йому.

Як часто ти поспішаєш нагору,

щоб стати першим серед усіх.

Ми поспішаємо і гаснемо на льоту,

потрапляючи у світ, де на нас не чекають.

Знову гуде натовп біля ніг,

і світло упускає той, хто самотній.

Буде святий, чиї пісні короткі,

хто згоряє іншим усупереч.