Подвиг - Андрей Бандера

«Особый» занесло снегами,

В бараке свет от лампы льётся,

А люди беспокойно спали —

И только старику неймётся.

Он верил, что вернётся к жизни,

Он верил в доброту и счастье,

А зеки старика любили,

Деля с ним радость и ненастье.

Еле-еле лампочка горит,

Еле-еле в темноте мерцает,

Кто-то тихо с Богом говорит,

Ну, а кто-то волю вспоминает.

Кто знает, что такое подвиг?

А подвиг — это вера без надежды,

Спасать, рискуя жизнью, многих,

Делясь всем, и едой с одеждой.

А подвиг — это бескорыстно

Любить любого человека,

Душою к сердцу прислониться,

Наполнив добротой и светом.

«Особливий» занесло снігами,

В бараку світло від лампи ллється,

А люди неспокійно спали

І тільки старому неймется.

Він вірив, що повернеться до життя,

Він вірив у доброту і щастя,

А зеки старого любили,

Ділячи з ним радість і негода.

Ледве лампочка горить,

Ледве в темряві мерехтить,

Хтось тихо з Богом говорить,

Ну, а хтось волю згадує.

Хто знає, що таке подвиг?

А подвиг — це віра без надії,

Рятувати, ризикуючи життям, багатьох,

Ділячись усім, і їдою з одягом.

А подвиг — це безкорисливо

Любити будь-яку людину,

Душою до серця притулитися,

Наповнивши добротою і світлом.