Русь - Андрей Бандера

Устал я жить в родном краю

В тоске по гречневым просторам,

Покину хижину свою,

Пойду бродягою и вором.

Пойду по белым кудрям дня

Искать убогое жилище,

А друг любимый на меня

Наточит нож за голенище.

А друг любимый на меня

Наточит нож за голенище.

Весной и солнцем на лугу

Обвита жёлтая дорога,

А та, чьё имя берегу,

Меня прогонит от порога!

А та, чьё имя берегу,

Меня прогонит от порога!

И вновь вернусь я в отчий дом,

Чужою радостью утешусь,

В зелёный вечер под окном

На рукаве своём повешусь.

В зелёный вечер под окном

На рукаве своём повешусь.

Седые вербы у плетня

Нежнее головы наклонят,

И необмытого меня

Под лай собачий похоронят.

И необмытого меня

Под лай собачий похоронят.

А месяц будет плыть и плыть,

Роняя вёсла по озёрам,

А Русь все так же будет жить,

Гулять и плакать под забором…

А Русь все так же будет жить,

Гулять и плакать под забором…

А Русь все так же будет жить,

Гулять и плакать под забором…

Втомився я жити в рідному краю

У тузі по гречаних просторах,

Покину хатину свою,

Піду бродягою та злодієм.

Піду по білих кучерях дня

Шукати убого житло,

А друг коханий на мене

Наточить ніж за халяву.

А друг коханий на мене

Наточить ніж за халяву.

Весною і сонцем на лугу

Обвита жовта дорога,

А та, чиє ім'я березі,

Мене прожене від порога!

А та, чиє ім'я березі,

Мене прожене від порога!

І знову повернуся я до батьківського дому,

Чужою радістю втішуся,

Зелений вечір під вікном

На рукаві своєму повішуся.

Зелений вечір під вікном

На рукаві своєму повішуся.

Сиві верби біля тину

Ніжніше голови нахилять,

І необмитого мене

Під гавкіт собачий поховають.

І необмитого мене

Під гавкіт собачий поховають.

А місяць пливтиме і плисти,

Ронячи весла по озерах,

А Русь все так житиме,

Гуляти та плакати під парканом…

А Русь все так житиме,

Гуляти та плакати під парканом…

А Русь все так житиме,

Гуляти та плакати під парканом…