Горлинка - Андрей Бандера

Горлинку на волю выпускаю,

На прощанье в клюв поцеловав,

И тихонько пёрышко порхает

Вслед за ней под шелест грустных трав.

Отчего вдруг слёзы на ресницах,

Отчего так рвётся ввысь душа.

Дикую голубку, Божью птицу

Провожаю взглядом не спеша.

Припев:

У колодца балагурит вечер,

Расплескалось полное ведро,

И легко-легко ко мне на плечи

Опустилось светлое перо.

Вот она, где синий омут неба,

Скрылась, я её благословил.

Трепетно сжимая крошки хлеба,

Только что я горлинку кормил.

Припев:

У колодца балагурит вечер,

Расплескалось полное ведро,

И легко-легко ко мне на плечи

Опустилось светлое перо.

И легко-легко ко мне на плечи

Опустилось светлое перо.

Горлинку на волю випускаю,

На прощання в дзьоб поцілувавши,

І тихенько пір'їшка пурхає

Слідом за нею під шелест сумних трав.

Чому раптом сльози на віях,

Чому так рветься вгору душа.

Дику голубку, Божу птицю

Проводжу поглядом не поспішаючи.

Приспів:

У криниці балагурить вечір,

Розплескалося повне цебро,

І легко-легко до мені на плечі

Опустилося світле перо.

Ось вона, де синій вир неба,

Втекла, я її благословив.

Тремтливо стискаючи крихти хліба,

Щойно я горлинку годував.

Приспів:

У криниці балагурить вечір,

Розплескалося повне цебро,

І легко-легко до мені на плечі

Опустилося світле перо.

І легко-легко до мені на плечі

Опустилося світле перо.