Годы Предсказаний - Alkonost

Годы Предсказаний —

Быль иль сказка веков?

Обретены внове преданья —

Вы миф?

Иль грёзы рабов?

О ком слагаем мы песни,

Предтечей легендами чтя?

Правдивы ли словы и сердце,

Хвалы богам вознося?

Широко полюшко — не видать края,

Тропа долгая затерялась,

Да уснёт Солнце, звёзды пробудив,

Звёзды дальние, укажите путь!

Песчинами дни убегают,

А годы подобны реке.

Течение Лет Предсказаний

Извечно на этой земле!

Волхвы, вы ныне изгои

Родной, но чуждой земли,

Величия тайну с собою

В забвенье вы унесли!

Широко полюшко — не видать края,

Тропа долгая затерялась,

Да уснёт Солнце, звёзды пробудив!

Звёзды дальние, укажите путь!

О ком были руны скрижалей

В память грядущих сынов —

Глас Годов Предсказаний

В тёмном камне веков?

Куда ушли вы, пророки?

В безвременье покинули нас,

Те, чьи мудрые словы

Вели за собой в тёмный час…

И ныне слагаем мы песни,

В них славим мы землю Предтечь,

Мы мифом и былью грезим

Желая осколки сберечь.

И светел в нашей печали

Лик Воина и Сына земли,

Того, что в Летах Предсказаний

Забвенью предали волхвы.

Куда ушли вы, пророки?

В безвременье оставили нас,

Ведь ваши мудрые словы

Вели за собой в тёмный час…

Куда ушли вы, пророки?

В безвременье оставили нас,

Ведь ваши мудрые словы

Ведут за собой в тёмный час…

Роки Пророцтв —

Чи була казка віків?

Знайдені нові перекази—

Ви міф?

Чи мрії рабів?

Про кому складаємо ми пісні,

Предтечею легендами шануючи?

Правдиві чи слова і серце,

Хвали богам підносячи?

Широко полюшко — не бачити краю,

Стежка довга загубилася,

Так засне Сонце, зірки пробудивши,

Зірки далекі, вкажіть шлях!

Піщами дні тікають,

А роки подібні до річки.

Течія років прогнозів

Одвічно на цій землі!

Волхви, ви нині ізгої

Рідної, але чужої землі,

Величі таємницю з собою

У забуття ви забрали!

Широко полюшко — не бачити краю,

Стежка довга загубилася,

Так, засне Сонце, зірки пробудивши!

Зірки далекі, вкажіть шлях!

Про кого були руни скрижалів

Пам'ять майбутніх синів—

Голос Років Передбачень

У темному камені віків?

Куди ви пішли, пророки?

У лихолітті покинули нас,

Ті, чиї мудрі слова

Вели за собою в темну годину...

І нині складаємо ми пісні,

У них славимо ми землю Предтеч,

Ми міфом і буллю мріємо

Бажаючи уламки зберегти.

І світів у нашій печалі

Обличчя Воїна і Сина землі,

Того, що в Літах Передбачень

Забвенню зрадили волхви.

Куди ви пішли, пророки?

У лихоліття залишили нас,

Адже ваші мудрі слова

Вели за собою в темну годину...

Куди ви пішли, пророки?

У лихоліття залишили нас,

Адже ваші мудрі слова

Ведуть за собою в темну годину...