В синем и далеком океане - Александр Вертинский

Вы сегодня нежны,

Вы сегодня бледны,

Вы сегодня бледнее луны…

Вы читали стихи,

Вы считали грехи,

Вы совсем как ребенок тихи.

Ваш лиловый аббат

Будет искренно рад

И отпустит грехи наугад…

Бросьте ж думу свою,

Места хватит в раю.

Вы усните, а я вам спою.

В синем и далеком океане,

Где-то возле Огненной Земли,

Плавают в сиреневом тумане

Мертвые седые корабли.

Их ведут слепые капитаны,

Где-то затонувшие давно.

Утром их немые караваны

Тихо опускаются на дно.

Ждет их океан в свои объятья,

Волны их приветствуют, звеня.

Страшны их бессильные проклятья

Солнцу наступающего дня…

Ви сьогодні ніжні,

Ви сьогодні бліді,

Ви сьогодні блідіші за місяць...

Ви читали вірші,

Ви рахували гріхи,

Ви зовсім як дитина тихі.

Ваш фіолетовий абат

Буде щиро радий

І відпустить гріхи навмання...

Киньте ж думу свою,

Місця вистачить у раю.

Ви заснуйте, а вам заспіваю.

У синьому і далекому океані,

Десь біля Вогненної Землі,

Плавають у бузковому тумані

Мертві сиві кораблі.

Їх ведуть сліпі капітани,

Десь затонули давно.

Вранці їх німі каравани

Тихо опускаються на дно.

Чекає на них океан у свої обійми,

Хвилі їх вітають, брязкаючи.

Страшні їх безсилі прокляття

Сонцю дня, що настає.