Чужие города - Александр Вертинский

Принесла случайная молва

Милые, ненужные слова:

«Летний сад, Фонтанка и Нева».

Вы слова залетные, куда?!

Тут шумят чужие города,

И чужая плещется вода,

И чужая светится звезда.

Вас ни взять, ни спрятать, ни прогнать…

Надо жить, не надо вспоминать,

Чтобы больно не было опять,

Чтобы сердцу больше не кричать.

Это было, было и прошло

Все прошло, и вьюгой замело.

От того так пусто и светло…

Вы слова залетные, куда?!

Тут живут чужие господа,

И чужая радость и беда.

И мы для них чужие навсегда!..

Принесла випадкова поголоска

Милі, непотрібні слова:

«Літній сад, Фонтанка та Нева».

Ви слова залітні, куди?!

Тут шумлять чужі міста,

І чужа плескається вода,

І чужа світиться зірка.

Вас ні взяти, ні сховати, ні прогнати…

Треба жити, не треба згадувати,

Щоб боляче не було знову,

Щоб серцю більше не кричати.

Це було, було і пройшло

Все пройшло, і завірюхою замело.

Від того так порожньо і світло…

Ви слова залітні, куди?!

Тут живуть чужі панове,

І чужа радість і біда.

І ми для них чужі назавжди!..