Femme raffinée - Александр Вертинский

Разве можно от женщины требовать многого?

Вы так мило танцуете, в Вас есть шик.

А от Вас и не ждут поведения строгого,

Никому не мешает Вас муж-старик.

Только не надо играть в загадочность

И делать из жизни «le vin triste».

Это все чепуха, да и Ваша порядочность —

Это тоже кокетливый фиговый лист.

Вы, несомненно, с большими данными

Три — четыре банкротства — приличный стаж.

Вас воспитали чуть-чуть по-странному,

Я б сказал, европейски — фокстрот и пляж!

Я Вас так понимаю, я так Вам сочувствую,

Я готов разорваться на сто частей.

Восемнадцатый раз я спокойно присутствую

При одной из обычных для Вас «смертей».

Я давно уже выучил все завещание

И могу повторить Вам в любой момент:

Фокстерьера Люлю отослать в Испанию,

Где живет Ваш любовник… один… студент.

Ваши шляпки и платья раздать учащимся.

А «dessous» сдать в музей прикладных искусств.

А потом я и муж, мы вдвоем потащимся

Покупать Вам на гроб сирени куст.

Разве можно от женщины требовать многого?

Там, где глупость божественна, ум — ничто!

1933, Париж

Хіба можна від жінки вимагати багато чого?

Ви так мило танцюєте, в Вас є шик.

А від Вас і не ждуть поведінки строгого,

Нікому не заважає Вас чоловік-старий.

Тільки не треба грати в загадковість

І робити з життя «le vin triste».

Це все нісенітниця, та і Ваша порядність —

Це теж кокетливий фіговий лист.

Ви, безсумнівно, з великими даними

Три - чотири банкрутства - пристойний стаж.

Вас виховали трохи по-дивному,

Я б сказав, європейськи — фокстрот і пляж!

Я вас так розумію, я так вам співчуваю,

Я готовий розірватися на сто частин.

Вісімнадцятий раз я спокійно присутній

При одній із звичайних для Вас «смертів».

Я давно вже вивчив увесь заповіт

І можу повторити Вам у будь-який момент:

Фокстер'єра Люлю відіслати в Іспанію,

Де живе ваш коханець… один… студент.

Ваші капелюшки та плаття роздати учням.

А «dessous» здати в музей прикладних мистецтв.

А потім я і чоловік, ми вдвох потягнемося

Купувати Вам на труну бузку кущ.

Хіба можна від жінки вимагати багато чого?

Там, де дурість божественна, розум - ніщо!

1933, Париж