Бал Господень - Александр Вертинский

Пыльный маленький город, где Вы жили ребенком.

Из Парижа весной к Вам пришел туалет.

В этом платье печальном Вы казались орленком

Бледным маленьким герцогом сказочных лет.

В этом городе сонном Вы вечно мечтали

О балах, о пожарах, вереницах карет.

И о том как ночами в горящем Версале

С мертвым принцем танцуете Вы менуэт

В этом городе сонном балов не бывало

Даже не было просто приличных карет.

Шли года, Вы поблекли, и пдатье увяло

Ваше дивное платье — mezon la’balet.

И однажды сбылися мечты сумасшедшие.

Платье было надето, иалки цвели.

И какие-то люди, за Вами пришедшие,

В катафалке погороду Вас повезли.

На слепых лошадях колыхались плюмажики,

Старый попик любезно кадилом махал.

Так весной в бутафорском смешном экипажике

Вы поехали к Богу на бал.

Пильне маленьке місто, де Ви жили дитиною.

З Парижа навесні до Вас прийшов туалет.

У цій сукні сумній Ви видалися орлятком

Блідим маленьким герцогом казкових літ.

В цьому місті сонному Ви вічно мріяли

Про бали, про пожежі, низки карет.

І про том як ночами в палаючому Версалі

З мертвим принцом танцюєте Ви менет

У цьому місті сонному балів не було

Навіть не було просто пристойних карет.

Йшли роки, Ви поблекли, і пдатие зів'яло

Ваша чудова сукня — mezon la’balet.

І  одного разу збулися мрії божевільні.

Сукня була надята, і ялки цвіли.

І які люди, за Вами прийшли,

У катафалку по місту Вас повезли.

На сліпих конях колихалися плюмажики,

Старий попик люб'язно кадилом махав.

Так навесні у бутафорському смішному екіпажику

Ви поїхали до Бога на бал.