Ярап - Александр Дюмин

И Хабаровск во тьме утонул,

Полуночный морозец трещал,

Пацанов в дальний путь провожал.

Снег скрипит.

Джипам путь на Ярап.

И уже замарьяжил закат.

По протокам легла колея,

Словно в ралли участвовал я.

По протокам легла колея,

Словно в ралли участвовал я.

Там, над сопками, высится крест.

Красивее не видел я мест.

Кислород обжигает нутро,

Заорать бы — на сердце легко.

Кедры, пихты.

Вздыхает лишь марь.

Притаился у речки глухарь.

Облака и тайги океан,

Лишь костры и от дыма я пьян.

Вот литовка.

Здесь юность моя.

Я за вотчину выпью, друзья:

За парней, кто так рано ушёл.

За Волынь и за наших отцов.

За шпану, что ночами не спит.

За девчонок.

За мать, что простит.

За парней.

Десять лет — это срок.

Мы бок о бок делили кусок.

За парней.

Десять лет — это срок.

Мы бок о бок делили кусок.

В привокзальной лишь дед Ерофей,

Бросит взгляд на своих сыновей,

На Курилы и Дальний Восток,

Край бродяжий, костра огонёк.

Сахалин обнимает туман,

Комсомольск, а под сопками — марь,

Но Хабаровск и облачка ждут

Врио нам заскучать не дадут.

Но Хабаровск и облачка ждут

Врио нам заскучать не дадут.

І Хабаровськ у темряві потонув,

Опівнічний морозець тріщав,

Пацанов у далекий шлях проводжав.

Сніг скрипить.

Джипам шлях на Ярап.

І вже замар'яжив захід сонця.

По протоках лягла колія,

Наче в ралі брав участь я.

По протоках лягла колія,

Наче в ралі брав участь я.

Там, над сопками, височіє хрест.

Красивіше не бачив я місць.

Кисень обпалює нутро,

Закричати — на серці легко.

Кедри, ялиці.

Зітхає лише брехня.

Причаївся біля річки глухар.

Хмари та тайги океан,

Лише багаття і від диму я п'яний.

Ось литовка.

Тут моя юність.

Я за вотчину вип'ю, друзі:

За хлопців, хто так рано пішов.

За Волинь та за наших батьків.

Зашпану, що ночами не спить.

За дівчаток.

Мати, що пробачить.

За хлопців.

Десять років — це термін.

Ми осторонь ділили шматок.

За хлопців.

Десять років — це термін.

Ми осторонь ділили шматок.

У привокзальній лише дід Єрофей,

Кине погляд на своїх синів,

На Куріли і Далекий Схід,

Край бродячий, багаття вогник.

Сахалін обіймає туман,

Комсомольськ, а під сопками — мар,

Але Хабаровськ та хмарки чекають

Вріо нам занудьгувати не дадуть.

Але Хабаровськ та хмарки чекають

Вріо нам занудьгувати не дадуть.