Рыбак - Александр Дюмин

Где-то за Курильскою грядой,

Где с ветрами часто спорят скалы,

Повстречал моряк на берегу

Девушку с оленьими глазами.

Ничего рыбак о ней не знал,

Вёл шаланды в море он, тоскуя.

Никогда ещё морской причал

Не встречал красавицу такую.

Будь, красавица, моей женой.

Вот шаланда, значит, счастье с нами.

Будь моей русалкой дорогой

По морям искал тебя годами.

Подняла красавица глаза,

По лицу его, ведя рукою.

Ведь рыбак не думал, не гадал,

Девушка была совсем слепою.

Ведь рыбак не думал, не гадал,

Девушка была совсем слепою.

Где простор широкий, маяки,

Видел я картину вот такую:

Шёл рыбак высокий и седой,

Под руку старушку вёл слепую.

Шёл рыбак высокий и седой,

Под руку старушку вёл слепую.

Десь за Курильською грядою,

Де з вітрами часто сперечаються скелі,

Зустрічали моряки на берегу

Дівчину з оленьими очима.

Нічого рибалка про неї не знав,

Вів шаланди в море він, сумуючи.

Ніколи ще морський причал

Не зустрічав красуню таку.

Будь, красуне, моєю дружиною.

Ось шаланда, отже, щастя з нами.

Будь моєю русалкою дорогою

По морях шукав тебе роками.

Підняла красуня очі,

По обличчю його, ведучи рукою.

Адже рибалка не думав, не гадав,

Дівчина була зовсім сліпою.

Адже рибалка не думав, не гадав,

Дівчина була зовсім сліпою.

Де просторий широкий, маяки,

Бачив я картину ось таку:

Йшов рибалка високий і сивий,

Під руку стареньку вів сліпу.

Йшов рибалка високий і сивий,

Під руку стареньку вів сліпу.