Стужа-зима - Александр Дюмин

Закружила сука-вьюга, закружила

Все бараки, злая ты, запорошила.

Лишь в предзоннике на долю, пёс рыдает

Завывает, сука-вьюга, завывает.

«Красный берег», «Белый лебедь" — всё во мраке.

Да хребет Уральский нежится в закате

Ляжет ночь, и на восток пойдут этапы,

Срок большой, не видеть долго нам Анапы.

И опять эта стужа-зима,

И опять холода в лагеря.

От мордовских до Кольских болот

По пятёркам считают народ.

И опять по России беда,

И опять в изолятор братва,

Всюду пресс да «прокладки"ментов.

«Руки за спину.

Первый пошёл!»

Стук колёс, чай пожуём

Запьём водичкой.

Здесь прожарка, братцы,

Здесь не электричка.

Да конвой, просучей, нервы всё мотает

«Тише будь, начальник.

Люди отдыхают».

Слышу звон и вижу храм, святые мощи,

Да серпастый голубь взмыл над тихой рощей.

Снова карты у костра шпана замесит,

Снова девки и вино, бродяжьи песни.

И опять по России беда,

И опять в изолятор братва,

Всюду пресс да «прокладки"ментов.

«Руки за спину.

Первый пошёл!»

Закрутила сука-завірюха, закружляла

Усі бараки, зла ти, порошила.

Лише в передзонника на частку, пес ридає

Завиває, сука-завірюха, завиває.

«Червоний берег», «Білий лебідь»— все у темряві.

Так хребет Уральський ніжиться в заході

Ляже ніч, і на схід підуть етапи,

Термін великий, не бачити довго нам Анапи.

І знову ця стужа-зима,

І знову холоду в табори.

Від мордовських до Кільських боліт

За п'ятірками вважають народ.

І знову по Росії біда,

І знову в ізолятор братва,

Усюди прес і «прокладки» ментів.

«Руки за спину.

Перший пішов!

Стук коліс, чай пожуєм

Зап'ємо водою.

Тут прожарка, братики,

Тут не електричка.

Так конвой, просту, нерви все мотає

«Тихіше будь, начальник.

Люди відпочивають».

Чую дзвін і бачу храм, святі мощі,

Так, серпастий голуб злетів над тихим гаєм.

Знову карти біля вогнища шпана замісить,

Знову дівки і вино, бродячі пісні.

І знову по Росії біда,

І знову в ізолятор братва,

Усюди прес і «прокладки» ментів.

«Руки за спину.

Перший пішов!