Люби меня медленно - Владимир Асмолов

Зачем я вновь тебя зову,

Надежды глупые питая,

Зачем опять, тебя встречая,

Я будто заново живу.

Зачем я вновь с тобой ловлю

Мгновенья призрачного счастья,

Когда лишь ночь могу украсть я

У той, которую люблю.

И засыпая на часок

Ты видишь в сновиденьях синих

Затерянный в снегах России

Провинциальный городок.

Где ты — счастливая жена,

Своим обласканная мужем.

Но видно ты мне так нужна,

Что и тебе порой я нужен.

Остается на сердце отметина

От таких вот ночей как сейчас!

А ты люби меня медленно, медленно,

Будто любишь в последний раз.

Навіщо я знову тебе кличу,

Надії дурні питаючи,

Навіщо знову, тебе зустрічаючи,

Я ніби наново живу.

Навіщо я знову з тобою ловлю

Миті примарного щастя,

Коли тільки ніч можу вкрасти я

Тієї, яку люблю.

І засинаючи на годинку

Ти бачиш у сновидіннях синіх

Загублений у снігах Росії

Провінційне містечко.

Де ти — щаслива дружина,

Своїм обласканим чоловіком.

Але видно ти мені так потрібна,

Що і тобі часом я потрібен.

Залишається на серці відмітка

Від таких ось ночей як зараз!

А ти люби мене повільно, повільно,

Ніби любиш в останній раз.