Коля, Коля, Коленька - Евгений Григорьев – Жека

Брови сдвинула бабушка,

От врачихи тайком

Теребит фотографию,

Прикрывая платком.

И глаза её мокрые

Нарушают режим.

И всё шепчется с карточкой,

А на ней её сын.

Припев:

Коля, Коля, Коленька

В двери смерть стучит,

Улыбается в ответ он,

И молчит.

С каждым мигом бессильнее

Становилась она,

Не подняться без помощи,

Не дойти до окна.

Листья капают с дерева,

А она сына ждет.

Погоди смерть, пусть он сперва

В сад больничный войдёт.

Припев:

Коля, Коля, Коленька

В двери смерть стучит,

Улыбается в ответ он,

И молчит.

А он спит безмятежным сном

В нём мальчишка босой,

Не касаясь земли, бежит

Вслед за русой косой.

И смеются её глаза

И зовут за собой.

И казалось, что навсегда

Она будет такой.

Припев:

Коля, Коля, Коленька

В двери смерть стучит,

Улыбается в ответ он,

И молчит.

Был отбой, крепко спал зека,

Оборвался вдруг сон.

И открыв в темноте глаза,

Боль почувствовал он.

Точно в сердце ударила

И куда-то ушла…

В это время в больнице

Его мать умерла.

Припев:

Коля, Коля, Коленька

В двери смерть стучит.

Коля, Коля, Коленька

В двери смерть стучит,

Улыбается в ответ он,

И молчит.

Коля, Коля, Коленька

В двери смерть стучит,

Улыбается в ответ он,

И молчит.

Улыбается в ответ он,

И молчит.

Брові зрушила бабуся,

Від лікарки потайки

Теребіт фотографію,

Прикриваючи хусткою.

І очі її мокрі

Порушують режим.

І все шепочеться з карткою,

А на ній її син.

Приспів:

Коля, Коля, Коленька

У двері смерть стукає,

Усміхається у відповідь він,

І мовчить.

З кожною миттю безсиліше

Ставала вона,

Не піднятися без допомоги,

Не дійти до вікна.

Листя капають з дерева,

А вона сина чекає.

Стривай смерть, нехай він спершу

До саду лікарняний увійде.

Приспів:

Коля, Коля, Коленька

У двері смерть стукає,

Усміхається у відповідь він,

І мовчить.

А он спить безтурботним сном

У ньому хлопчик босий,

Не торкаючись землі, біжить

Слідом за русою косою.

І сміються її очі

І кличуть за собою.

І здавалося, що назавжди

Вона буде такою.

Приспів:

Коля, Коля, Коленька

У двері смерть стукає,

Усміхається у відповідь він,

І мовчить.

Був відбій, міцно спав зека,

Раптом обірвався сон.

І відкривши в темряві очі,

Біль відчув він.

Точно в серце вдарила

І кудись пішла...

У цей час у лікарні

Його мати померла.

Приспів:

Коля, Коля, Коленька

У двері смерть стукає.

Коля, Коля, Коленька

У двері смерть стукає,

Усміхається у відповідь він,

І мовчить.

Коля, Коля, Коленька

У двері смерть стукає,

Усміхається у відповідь він,

І мовчить.

Усміхається у відповідь він,

І мовчить.