Боги, мои боги - Сергей Трофимов

Боги мои, Боги прави,

Черные да белые

Подскажите сваму сыну,

Чаду не умелому.

Как пройти по лезвию мне

Тонкому да вострому

Через топи да болота,

К оберегу острову.

Три души во мне, три зверя

Рысь, медведь, да серый волк.

Разбрелись по темным дебрям,

Отыскать во мраке толк.

Только толку, что то мало,

Вот и мечутся они

Вечно попадая в западни.

Боги мои, Боги яви,

Славные да правые

Исцелите мои раны,

Луговыми травами.

Стосковался я по жизни,

Не мудрящей, праведной,

Где на каждого по солнцу,

Да по миру дадено.

Три души, во мне, три птицы,

Кречет, ворон, да сапсан

Потянулись вереницей,

К бирюзовым небесам.

Только птичьему полету,

Долгим быть не суждено

И опять я падаю на дно.

Боги мои, Боги нави,

Старые, забытые

Опаленные кострами,

Да плетями битые.

Дайте мне испить, напиться,

Сока дикой ягоды

Чтоб услышать голос крови,

Богатырских прадедов.

Три души, во мне, три силы,

Боль, надежда да печаль,

А вокруг меня Россия,

Без пределов и начал.

Те же рощи, те же нивы,

Тот же пахарь да варяг

Только все же, что-то в них не так.

Позади опасные броды,

Да седые камни времен.

Впереди чужие народы,

Да мельканье чьих то знамен.

Обернусь и вижу дорогу,

Что свернулась, будто петля,

Но в дали обещана Богом,

Ждет меня святая земля.

Позади опасные броды,

Да седые камни времен.

Впереди чужие народы,

Да мельканье чьих то знамен.

Обернусь и вижу дорогу,

Что свернулась, будто петля,

Но в дали обещана Богом,

Ждет меня святая земля.

Боги мои, Боги прави,

Черные да белые

Подскажите сваму сыну,

Чаду не умелому.

Как пройти по лезвию мне

Тонкому да вострому

Через топи да болота,

К оберегу острову.

Три души во мне, три зверя

Рысь, медведь, да серый волк.

Разбрелись по темным дебрям,

Отыскать во мраке толк.

Только толку, что то мало,

Вот и мечутся они

Вечно попадая в западни.

Боги мої, Боги праві,

Чорні та білі

Підкажіть своєму синові,

Чаду не вмілому.

Як пройти по лезу мені

Тонкому та гострому

Через топки та болота,

До оберегу острова.

Три душі у мене, три звірі

Рись, ведмідь, та сірий вовк.

Розбрелися по темних нетрях,

Знайти у темряві толк.

Тільки толку, що те мало,

От і мечуться вони

Вічно попадаючи в пастки.

Боги мої, Боги яви,

Славні та праві

Зціліть мої рани,

Лугові трави.

Стоскувався я по життя,

Не мудрої, праведної,

Де на кожного по сонцю,

Так по світу дано.

Три душі, у мені, три птахи,

Крече, ворон, так сапсан

Потягнулися низкою,

До бірюзових небес.

Тільки пташиному польоту,

Довгим бути несуджено

І знову я падаю на дно.

Боги мої, Боги нави,

Старі, забуті

Обпалені багаттями,

Так, батогами биті.

Дайте мені випити, напитися,

Соку дикої ягоди

Щоб почути голос крові,

Богатирських прадідів.

Три душі, у мені, три сили,

Біль, надія та печаль,

А навколо мене Росія,

Без меж і початок.

Ті ж гаї, ті ниви,

Той же орач та варяг

Тільки все, що, щось у них не так.

Позаду небезпечні броди,

Так сиві камені часів.

Попереду чужі народи,

Так, миготіння чиїх прапорів.

Обернусь і бачу дорогу,

Що згорнулася, наче петля,

Але в дали обіцяна Богом,

Чекає на мене свята земля.

Позаду небезпечні броди,

Так сиві камені часів.

Попереду чужі народи,

Так, миготіння чиїх прапорів.

Обернусь і бачу дорогу,

Що згорнулася, наче петля,

Але в дали обіцяна Богом,

Чекає на мене свята земля.

Боги мої, Боги праві,

Чорні та білі

Підкажіть своєму синові,

Чаду не вмілому.

Як пройти по лезу мені

Тонкому та гострому

Через топки та болота,

До оберегу острова.

Три душі у мене, три звірі

Рись, ведмідь, та сірий вовк.

Розбрелися по темних нетрях,

Знайти у темряві толк.

Тільки толку, що те мало,

От і мечуться вони

Вічно попадаючи в пастки.