Песня космических негодяев - Владимир Высоцкий

Вы мне не поверите и просто не поймете —

В космосе страшней, чем даже в Дантовском аду!

По пространству-времени мы прем на звездолете,

Как с горы на собственном заду,

От Земли до Беты — восемь ден,

Ну, а до планеты Эпсилон,

Не считаем мы, чтоб не сойти с ума.

Вечность и тоска — ох, влипли как!

Наизусть читаем Киплинга,

А кругом космическая тьма.

На Земле читали в фантастических романах

Про возможность встречи с иноземным существом.

Мы на Земле забыли десять заповедей рваных,

Нам все встречи с ближним нипочем!

От Земли до Беты — восемь ден,

Ну, а до планеты Эпсилон,

Не считаем мы, чтоб не сойти с ума.

Вечность и тоска — ох, влипли как!

Наизусть читаем Киплинга,

А кругом космическая тьма.

Нам прививки сделаны от слез и грез дешевых,

От дурных болезней и от бешеных зверей.

Нам плевать из космоса на взрывы всех сверхновых —

На Земле бывало веселей!

От Земли до Беты — восемь ден,

Ну, а до планеты Эпсилон,

Не считаем мы, чтоб не сойти с ума.

Вечность и тоска — игрушки нам!

Наизусть читаем Пушкина,

А кругом космическая тьма.

Прежнего, земного не увидим небосклона,

Если верить россказням ученых чудаков.

Ведь когда вернемся мы, по всем по их законам

На Земле пройдет семьсот веков.

То-то есть смеяться отчего —

На Земле бояться нечего!

На Земле нет больше тюрем и дворцов!

На Бога уповали, бедного,

Но теперь узнали — нет его

Ныне, присно и вовек веков!

Ви мені не повірите і просто не зрозумієте —

У Космосі страшніше, ніж навіть у Дантовському пеклі!

За простором-часом ми прем на звезддолете,

Як з гори на власному заді,

Від Землі до Бети — вісім днів,

Ну, а до планети Епсилон,

Не вважаємо ми, щоб не збожеволіти.

Вічність і туга — ох, влипли як!

Напам'ять читаємо Кіплінга,

А навколо космічна темрява.

На Землі читали в фантастичних романах

Про можливість зустрічі з іноземною істотою.

Ми на Землі забули десять заповідей рваних,

Нам всі зустрічі з ближнім нічого!

Від Землі до Бети — вісім днів,

Ну, а до планети Епсилон,

Не вважаємо ми, щоб не збожеволіти.

Вічність і туга — ох, влипли як!

Напам'ять читаємо Кіплінга,

А навколо космічна темрява.

Нам щеплення зроблені від сліз і мрій дешевих,

Від поганих хвороб і від скажених звірів.

Нам плювати з космосу на вибухи всіх наднових —

На Землі бувало веселіше!

Від Землі до Бети — вісім днів,

Ну, а до планети Епсилон,

Не вважаємо ми, щоб не збожеволіти.

Вічність і туга — іграшки нам!

Напам'ять читаємо Пушкіна,

А навколо космічна темрява.

Колишнього, земного не побачимо небосхилу,

Якщо вірити вигадкам вчених диваків.

Адже коли повернемося ми, за всіма за законом

На Землі пройде сімсот століть.

Тобто сміятися чому—

На Землі боятися нічого!

На Землі немає більше в'язниць і палаців!

На Бога уповали, бідного,

Але тепер дізналися — немає його

Нині, повсякчас і століття!