Молва о вурдалаке - КняZz

Слыхали, братцы, нынче барин в гневе рвёт и мечет?

Его жену один холоп жестоко покусал!

И любопытно, что совсем не лекарь её лечит,

Для этих целей барин наш священника позвал.

Во всей округе говорят об этом странном деле,

И про мышей летучих, что холоп на чердаке травил,

И те ему сполна должок вернуть сумели:

Не заживают по сей день укусы на руке…

Дак что ж с холопом тем теперь?

Постигла его кара?

Отнюдь, укрылся он в лесу, живёт среди болот.

Не ведал прежде наш народ столь жуткого кошмара,

Бесовским голосом в ночи истошно он орёт!

А я, тут, давеча ходил в заброшенный орешник:

Бродягу нашего таким я видеть не привык,

От света прятался в кустах, как нечестивый грешник,

Манил, проклятый, в темноту, во рту заметил клык!

Ещё заметил я, что он был бледен как покойник,

Глаза краснющие!

Бежал я прочь без задних ног!

Вот дожили!

Теперь в лесу живёт упырь-разбойник!

Коль не убить, так будет пить кровь нашу вечный срок.

Чули, братці, нині пан у гніві рве і мечет?

Його дружину один холоп жорстоко покусав!

І цікаво, що зовсім не лікар її лікує,

Для цього пан наш священика покликав.

У всій окрузі говорять про цю дивну справу,

І про мишей летючих, що холоп на горищі травив,

І те йому сповна борг повернути зуміли:

Не гояться досі укуси на руці…

Так що ж з холопом тим тепер?

Осягла його кара?

Зовсім, сховався він у лісі, живе серед боліт.

Не знав раніше наш народ настільки жахливого кошмару,

Бісівським голосом у ночі нема він кричить!

А я, тут, недавно ходив у занедбаний ліщина:

Бродягу нашого таким я бачити не звик,

Від світла ховався в кущах, як безбожний грішник,

Маніл, проклятий, у темряву, у роті помітив ікло!

Ще помітив я, що він був блідий як небіжчик,

Очі червоніють!

Біг я геть без задніх ніг!

Ось дожили!

Тепер у лісі живе упир-розбійник!

Якщо не вбити, то буде пити кров нашу вічний термін.