Дежавю - КняZz

Кажется мне, братцы, что подчас

Обстоятельства сильнее нас.

Глупо полагал, что о себе я знаю всё,

Думал, будто ясно помню прошлое своё.

Эх, Эльвира, нам с тобой пора

Осознать, что кончилась игра.

Двум безумцам иногда совсем не по пути

К этому однажды мы должны были прийти.

Припев:

Мои мысли в воздухе зависли.

Показалось мне, что я давно с тобой знаком.

И отныне, душу мою грызли подозренья —

В памяти есть что-то под замком.

Гладко было всё лишь до поры.

Вскоре стали рушиться миры.

Два огня, схлестнувшись, могут всё вокруг спалить.

Стёрли память, чтоб друг друга больше не любить.

Припев:

Мои мысли в воздухе зависли.

Показалось мне, что я давно с тобой знаком.

И отныне, душу мою грызли подозренья —

В памяти есть что-то под замком.

Глаза знакомые до слёз.

Ты словно дуновенье грёз.

Нам бы лучше было разминуться, не влюбиться, —

Снова не попасться в западню.

А на небе Ангелы смеются, посылая встречи

Нам из сотни дежавю.

Глаза знакомые до слёз.

Ты словно дуновенье грёз.

Здається мені, братики, що часом

Обставини сильніші за нас.

Дурно думав, що про себе я знаю все,

Думав, начебто ясно пам'ятаю минуле своє.

Ех, Ельвіро, нам з тобою час

Усвідомити, що закінчилася гра.

Двом божевільним іноді зовсім не шляхом

До цього одного разу ми повинні були прийти.

Приспів:

Мої думки у повітрі зависли.

Здалося мені, що я давно з тобою знайомий.

І відтепер, душу мою гризли підозри —

У пам'яті є щось під замком.

Гладко було все лише до пори.

Незабаром стали руйнуватися світи.

Два вогні, схльоснувшись, можуть все навколо спалити.

Стерли пам'ять, щоб один одного більше не любити.

Приспів:

Мої думки у повітрі зависли.

Здалося мені, що я давно з тобою знайомий.

І відтепер, душу мою гризли підозри —

У пам'яті є щось під замком.

Очі знайомі до сліз.

Ти немов подих мрій.

Нам було б краще розминутися, не закохатися,—

Знову не потрапити в західню.

А на небі Ангели сміються, посилаючи зустрічі

Нам із сотні дежавю.

Очі знайомі до сліз.

Ти немов подих мрій.