Жалею тебя - Людмила Зыкина, Владимир Федосеев, Академический оркестр русских народных инструментов Всесоюзного радио и Центрального телевидения

Жалею тебя

Встало над речкой село наше русское:

Крыши покатые, тропочки узкие,

Где до седин все теплей и нежней

Жены всем сердцем жалеют мужей…

Припев:

В селах Рязанщины, в селах Смоленщины

Слово «люблю» непривычно для женщины,

Там, бесконечно и верно любя,

Женщина скажет: «Жалею тебя».

Сколько тепла в каждом женском характере,

Как нас жалеют усталые матери!

Как до сих пор вечерами грустят

Вдовы, жалея погибших солдат…

Припев.

Годы идут, наши матери старятся,

Ласка внучатам родившимся дарится.

Женщины вечно добры и нежны…

Как же мужчины жалеть их должны!

Жалію тебе

Встало над річкою село наше російське:

Дахи похилі, стежки вузькі,

Де до сивини все тепліше і ніжніше

Дружини всім серцем шкодують чоловіків.

Приспів:

У селах Рязанщини, селах Смоленщини

Слово «люблю» незвично для жінки,

Там, нескінченно і вірно люблячи,

Жінка скаже: «Жаль тебе».

Скільки тепла в кожному жіночому характері,

Як нас жалкують стомлені матері!

Як і досі вечорами сумують

Вдови, шкодуючи загиблих солдатів.

Приспів.

Роки йдуть, наші матері старіють,

Ласка онукам народженим дарується.

Жінки вічно добрі і ніжні...

Як ж чоловіки шкодувати їх мають!