Рязанские мадонны - Людмила Зыкина, Виктор Дубровский, Государственный русский народный оркестр имени Николая Осипова

Рязанские мадонны

Ты встаёшь, как из тумана,

Раздвигая грудью рожь, —

Ты ему, навстречу, Анна,

Белым лебедем плывёшь.

Мягких трав великолепье,

Тишина у той тропы,

Но глухой разрыв над степью

Поднял землю на дыбы.

Уходят эшелоны,

И ты глядишь им вслед,

Рязанская мадонна —

Солдатка в двадцать лет.

И уже в дожди косые,

Под прощальный перестук,

Встали женщины России

Изваянием разлук.

На продымленных перронах

Да с грудными на руках

Наши матери и жены

В русских вязаных платках.

И матери, и жёны…

Дороги без конца…

Рязанские мадонны —

Прекрасные сердца!

Не изменят, лгать не станут

И у смерти на краю.

Встань меж ними равной, Анна,

Твой солдат погиб в бою.

И какой на свете мерой

Нам измерить эту боль —

Пожилой солдатки веру

В невозвратную любовь?!.

Пустая стынь перрона,

Далёкая верста…

Рязанская мадонна —

Российская звезда.

Рязанські мадонни

Ти встаєш, як із туману,

Розсуваючи грудьми жито, —

Ти йому, назустріч, Ганно,

Білим лебедем пливеш.

М'яких трав пишнота,

Тиша біля тої стежки,

Але глухий розрив над степом

Підняв землю на диби.

Ідуть ешелони,

І ти дивишся їм вслід,

Рязанська мадонна —

Солдатка у двадцять років.

І вже в дощі косі,

Під прощальний перестук,

Встали жінки Росії

Статуєю розлук.

На продимлених перонах

Так з грудними на руках

Наші матері та дружини

У російських в'язаних хустках.

І матері, і дружини…

Дороги без кінця.

Рязанські мадонни

Чудові серця!

Не змінять, брехати не стануть

І у смерті на краю.

Устань між ними рівною, Ганно,

Твій солдат загинув у бою.

І яким на світлі мірою

Нам виміряти цей біль—

Літній солдатки віру

У безповоротне кохання?!.

Порожня стинь перону,

Далека верста…

Рязанська мадонна —

Російська зірка.