Видел вия-вот те крест - КняZz

Как на хуторе пели песни в ночи парубки,

И луна в Днепре отражаясь плыла вдоль реки.

Лишь Лукьян мрачен был

И горилку пил.

По своей жене, что на днях схоронил, горевал,

Накануне в мир загробный проход отыскал,

Как туда он сходил

То и дело твердил.

Видел Вия, вот те крест

И бежал я прочь из проклятых мест.

Поднял веки он, и мне

Больше не плясать с вами при луне.

Лишь во тьме жену он свою разглядел,

За спиной кто-то заревел:

«Как явиться сюда смел живой!?

Мне в глаза посмотри,

Сам умрешь до зари!»

Видел Вия, вот те крест

И бежал я прочь из проклятых мест.

Поднял веки он, и мне

Больше не плясать с вами при луне.

Бес Лукьяна обуял,

Видит — хутор вдруг преисподней стал:

«Видно, правду Вий сказал!»-

Осушив бутыль он замертво упал.

Як на хуторі співали пісні в ночі парубки,

І місяць у Дніпрі відбиваючись плив уздовж річки.

Лише Лук'ян похмурий був

І горілку пив.

За своєю дружиною, що днями поховав, журився,

Напередодні у світ загробний прохід відшукав,

Як туди він сходив

Раз у раз твердив.

Бачив Вія, ось ті хрест

І біг я геть із проклятих місць.

Підняв повіки він, і мені

Більше не танцювати з вами за місяця.

Лише в пітьмі дружину він свою роздивився,

За спиною хтось заревів:

«Як прийти сюди смів живий!?

Мені в очі подивися,

Сам помреш до зорі!

Бачив Вія, ось ті хрест

І біг я геть із проклятих місць.

Підняв повіки він, і мені

Більше не танцювати з вами за місяця.

Біс Лук'яна охопив,

Бачить — хутір раптом шеол став:

«Мабуть, правду Вій сказав!»

Осушивши сулія він мертво впав.