Ангел хранитель - Олег Скобля

Тихо в окошко стучит

Первый осенний дождь…

Не проклинаю судьбу,

И не снимаю крест.

Сколько осталось мне жить,

Не открывает Господь…

Может быть, завтра уйду

За усопшими вслед…

Ангел-Хранитель мой

Держит венец в руках,

В этой тиши ночной

Плачу я о грехах…

Время душе пришло,

Но кто поможет ей?

Небо согреет тепло

Поминальных свечей…

Будут Христа молить

Весь поминальный год

Душу мою простить,

Не посылать в расход.

Ох, как она болит!

Нет никого вокруг,

Кто бы утешил, лишь ты,

Мой единственный друг…

Ангел-Хранитель мой

Держит венец в руках,

В этой тиши ночной

Плачу я о грехах…

Время душе пришло,

Но кто поможет ей?

Небо согреет тепло

Поминальных свечей…

В церкви отслужат батьки

Чин отпевания…

К гробу прижмутся венки.

Слёзы прощания.

Ты хоть меня не оставь —

Есть и за мною грехи,

Господа Бога Христа

За меня попроси…

Ангел-Хранитель мой

Держит венец в руках,

В этой тиши ночной

Плачу я о грехах…

Время душе пришло,

Но кто поможет ей?

Небо согреет тепло

Поминальных свечей…

Тихо в окошко стучит

Первый осенний дождь…

Не проклинаю судьбу,

И не снимаю крест.

Сколько осталось мне жить,

Не открывает Господь…

Может быть, завтра уйду

За усопшими вслед…

Тихо в віконце стукає

Перший осінній дощ.

Не проклинаю долю,

І не знімаю хрест.

Скільки лишилося мені жити,

Не відкриває Господь…

Може, завтра піду

За померлими слідом...

Ангел-Хранитель мій

Тримає вінець у руках,

У цій тиші нічний

Плачу я про гріхи…

Час душі прийшов,

Але хто допоможе їй?

Небо зігріє тепло

Поминальних свічок.

Христа благатимуть

Весь поминальний рік

Душу мою пробачити,

Не надсилати в витрати.

Ох як вона болить!

Ні нікого довкола,

Хто би втішив, лише ти,

Мій єдиний друг…

Ангел-Хранитель мій

Тримає вінець у руках,

У цій тиші нічний

Плачу я про гріхи…

Час душі прийшов,

Але хто допоможе їй?

Небо зігріє тепло

Поминальних свічок.

У церкві відслужать батьки

Чин відспівування…

До труни притиснуться вінки.

Сльози прощання.

Ти хоч мене не залиш —

Є і за мною гріхи,

Господа Бога Христа

За мене попроси…

Ангел-Хранитель мій

Тримає вінець у руках,

У цій тиші нічний

Плачу я про гріхи…

Час душі прийшов,

Але хто допоможе їй?

Небо зігріє тепло

Поминальних свічок.

Тихо в віконце стукає

Перший осінній дощ.

Не проклинаю долю,

І не знімаю хрест.

Скільки лишилося мені жити,

Не відкриває Господь…

Може, завтра піду

За померлими слідом...